І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Гарно все, однак нічого такого, щоб убило наповал.
За минулими колами я стежив неакуратно, і тому лише нещодавно знайшов один фік від якого просто у захваті. Про те, як ельфи виграли Останню Битву, автора Amarth
Такої ударної сили тексту ще не бачив.
Однак - по Сьомому Колу.
Фішка сезону - Фінрод на службі Саурона...
Ну - по перше - прикро вразила сама тема. Я людина старомодна, і вважаю, що є речі, яких не можна робити.
Наприклад - стьобатись над державним прапором, або витирати об нього руки.
Фінрод, звісно ж, не є державним стягом, однак уявити його на ангбандській службі дуже важко. Напевне тому двоє авторів (Текст 4 та Текст 7) спробували чорний гумор. На мій погляд - не дуже вдало (незалежно від літературної цінності текстів) Стьоб з юною орчанкою був би чудовим, якби це не про лорда Артафінде.
Мені особисто найбільше сподобався Текст 2. По стилю - ритмізована проза є моєю слабкістю. І по суті - тільки так міг Фінрод стати на службу злу - віддати душу за друзів своїх.
А відпустив їх Саурон, а чи наказав прикінчити за найближчим поворотом - це ролі не грає.
Між іншим - мені відомий подібний епізод часів боротьби УПА. Навіть смерть у того, реального повстанця, була такою ж самою.
Текст 1 - чудовий стиль (впізнав руку майстра) - але мало обоснуя. Щодо появи Темного Фінрода у Нарготронді і подальших подій.
Текст 3 - не вірю я в синдарські нандорські казки про зломленого Фінрода, которий убивав своїх супутників.
Текст 5 - гарне закінчення, коли дух Фінаратопоглядом прохає у брата смерті. Зрештою - твір цілком канонічний (про "порчених" ельфів є у Професора). Однак - це вже від себе - чомусь про подібні випадки, коли в тіло полоненого ельфа входить лиха сила, не згадується. А отже процес "зурочення" дійсно є довгим і не завжди успішним.
Текст 6 - сильно, особливо останнє "я не знаю". Торкнуло. Однак я все таки віддав перевагу другому виконанню.
По джену - голосував за текст Доля дружини Трандуїла у першому виконанні. Щось є таке у цьому драбблику неймовірно чудове. На мій погляд - тут є приховане протиставлення поведінці Меліан, котрій байдуже все, окрім її коханого. Ну - і чомусь мені здається, що леді була Нолде)))
Гумор - сподобалося перше виконання "Валінорської ельфійки". Друге теж непогане, однак в першому панна є саме корисливою - хоча закохується щиро).
До речі - лідери номінації зовсім не у моєму густі. Якщо Феанаро і Тенгвар доволі непогано, то в Тіріонських лазнях я просто не зрозумів в чому сіль приколу. Напевне - почуття гумору підвело.
АУ - голосував за Нерданель-3 Хоча сам зовсім іншої думки про цей альтернативний варіант історії.) Красиво як гобелен. Сподобалося виконання, але не ідея, закладена в текст.
Дуже сподобалось перше виконання Феанорінги отримали Сильмарили Не входячи в хащі обоснуя - просто за те, що наші перемогли і є щасливими.
Окрім того - голосував за обидва виконання Доньки Фінве та Індіс Красиво і сумно. Даремно на ці оповідки напалися в коментах.
Позаконкурсне - Облога і взяття Барад-Ейтель Текст 1 Дійсно - у фортеці мала зостатись залога, а не тільки леді. Однак - Нолде цілком могли чинити опір.
Тургон любить своє місто Саме таким я собі Туракано і уявляв.
Артаніс передбачає Браголлах дуже сильно.
Ну, а мої власні глюки оцінить народ. Сподіваюсь на те - адже я загадав на них. Щоправда - з одним уже, здається, пролітаю. Однак - для першого разу доволі... Втім помовчу, аби не зурочити.

@музыка: Гріг "Пісня Сольвейг"

@настроение: Скоро Велика Ніч...

@темы: драббл фест, роздуми

Комментарии
30.10.2011 в 14:15

Есть все же разум во Вселенной, раз не выходит на контакт. (с)
Наконец звучит мненние, скоторым я согласна. Процент неплохого вроде высок, но в душу ничего не запало. Сейчас без подсказки я могу вспомнить только детство Эовин и Эомера и эльфов в Итилиэне, которые меня весьма порадовали.
30.10.2011 в 14:39

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Сэриэль., ну, а меня убил Финрод-2... Слышал от старших родственников очень похожую историю про одного из командиров украинских повстанцев. Хотя эта тема вообще была заказана зря.
Ну - а без этого заказа хороший круг. Добрый такой - хоть и не очень яркий.
30.10.2011 в 16:37

Есть все же разум во Вселенной, раз не выходит на контакт. (с)
Каюсь, про Финрода вообще не открывала, тема уж очень стёмная.
30.10.2011 в 16:49

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Сэриэль., Да, вполне можно было бы обойтись и без такого заказа.)

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail