І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Свого часу Людвіг Уланд написав страшну баладу про німецьку дівчину, до якої опісля загибелі прибуває її коханий-ландскнехт і забирає її з собою у домовину.
В. Жуковський переклав цю баладу, давши їй слов янські реалії. Це - всім відома "Людмила", котра давно вважається не перекладом а самостійним твором.
А. Метлінський переклав цю саму баладу з українськими реаліями під назвою "Маруся".
Не вдаючись у суперечки про правомірність таких експериментів, знайшов нещодавно цікавий варіант перекладу відомого романсу Б. Окуджави "Кавалергарда век недолог"



текст оригинала

В українському перекладі - як свого часу в баладі Уланда, перекладеній Жуковським, інше військо, інші часи, і інше ментальне спрямування. Питання - чи можна це назвати перекладом, а чи це "творчість за мотивами"



текст перекладу

@музыка: романси

@настроение: ліричне

@темы: поезія

Комментарии
24.11.2011 в 17:03

попереду - холодна могила, а позаду - вороги лежать
Ні, це переспів (творчість за мотивами) - мотив, сюжет той самий, слова (фабула) інакші.
24.11.2011 в 17:36

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Clegane, Ось і я так думаю)))

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail