І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
05.02.2012 в 03:14
Пишет  Klod:

Роман Скиба

А коли не можна плакати, –
Починається війна.
Срібно-чорними атаками
За розхрестями вікна.
Треба впасти і затихнути.
Треба слухати громи.
…Бо коли не можна дихати, –
Починаємося ми…

*******
І прийдеш по першому морозі
З вітряного виру нестрічань,
Дівчинко з веснянками на осінь,
Дівчинко з очима у печаль.
Запітніють небом жовті квіти.
І впадуть. Впадуть тобі до ніг…
Дівчинко з веснянками на вітер,
Дівчинко з очима в мокрий сніг…
Захрустить замерзле шумовиння,
І чиєсь задивиться вікно,
Як ступають поруч наші тіні,
Що колись не стрінулись давно…

URL записи

@музыка: "Плач Єремії" "Буде нам з тобою що згадати"

@настроение: меланхолічне

@темы: поезія