І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)



Улюблене...

«За горою блискавиці…»

читати далі

Забута тінь

читати далі

І уривок з улюбленої п єси...  Yksi Tahti, це до наших з тобою суперечок...)))


"Руфін і Присцілла"

Руфін - освічений римлянин, Присцілла - його дружина, новонавернена християнка, Парвус - голова християнської громади. Взагалі - ця п єса не ставилась жодного разу. І майже не друкувалась. Ну - за Російської Імперії зрозуміло чому. А от далі... Питаннячко)))

читати далі

@музыка: Мій улюблений Альбіноні

@настроение: сумне - відпустка закінчилася.

@темы: поезія

Комментарии
26.02.2012 в 16:47

Лети, душа моя, на свет, лети на волю. Моя свобода - это миф, мечта рабов.(с)
Красивая какая...
26.02.2012 в 17:11

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Лайверин, да-а, это женщина не простой судьбы и редкостного таланта. И красоты тоже. ))
27.02.2012 в 22:11

Господин Габриэль Динотерий - хитрый ящер, и он подождет!
...а еще "Лесная песнь"! Я с подачи подруги изучила в итоге не только текст, но и две кино- и одну мульт-версию, и даже один спектакль (правда, оказавшийся так себе)... Тамошнее лесное население мы отчасти распределили по племенам эльфов...
27.02.2012 в 22:21

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
kemenkiri, Да-а, а Моргот, который "в скале сидит"... У нас это тоже было) Лукаш - Берен в мирное время, Мавка - Лутиэнь, Перелесник - Келегорм, Русалка - уже не помню, кто-то из Синдар...
Правда Тингол, лихо превращающий неудачливого зятя в волколака, плоховато вписывался в концепцию)))
27.02.2012 в 22:31

Жизнь - это плаванье в дальние края
А я больше всего люблю ее "Contra spem spero!"

читать дальше

Спасибо ей за эти строчки.
читать дальше
27.02.2012 в 22:34

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Earwing, Взагалі у неї всі вірші чудові. Але моя власна імха - Леся перш за все геніальний драматург)))
27.02.2012 в 22:45

Жизнь - это плаванье в дальние края
Можливо. Але її вірші я люблю більше. Вони надихають і дають сили жити далі, як би не було тяжко.

читать дальше

читать дальше

І сама її біографія, кожен раз коли її перечитуєш, виникає почуття захоплення цією дивовижною жінкою.
Велике їй спасибі за усе.
27.02.2012 в 22:59

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Earwing, коротше кажучи - творчість генія має подобатися кожному по різному...:)
читать дальше
27.02.2012 в 23:05

Жизнь - это плаванье в дальние края
Насправді, я вірші люблю більше ніж п єси.:) А творчого здобутку Лесі Українки вистачить на будь-який смак.;)
"Оргія" - актуальна і сьогодні, для наших горе-митців типу Б. Ступки.
Ви не любите Богдана Ступку?
27.02.2012 в 23:11

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Earwing, Я не люблю, коли він знімається у фільмі по Генріку Сенкевичу.))
27.02.2012 в 23:17

Жизнь - это плаванье в дальние края
Ви про Хмельницького?
читать дальше
27.02.2012 в 23:21

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Earwing, Ага, про нього... Грати в фільмі за текстом, написаним супротивником - недобра гра.
27.02.2012 в 23:30

Жизнь - это плаванье в дальние края
А де ж йому грати? За Старицьким ніхто не знімає.:)
читать дальше
28.02.2012 в 00:25

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Earwing, аякже) шкода, що ніхто не сподобився перекласти трилогію з російської. Сильна штука))
28.02.2012 в 00:28

Жизнь - это плаванье в дальние края
Шкода тільки Богуна, йому знов приписали нещасливе кохання.:( І чому автори так полюбляють робити з нього страждаючого ліричного героя?:nope:
28.02.2012 в 00:47

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Earwing, тому, що пан полковник був молодим красенем) І просто мусив бути закоханим)
28.02.2012 в 01:27

Жизнь - это плаванье в дальние края
Але чому завжди безнадійно?!!!
28.02.2012 в 10:48

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Earwing, Війна і кохання - дві речі не сумісні)))

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии