суббота, 10 марта 2012
16:17

Знахідка в мережі

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Читав - і плакав... Потім, коли відлип від монітору - задав собі питання, чому в нашій провінційній тусовці не було такого...
Були глюколови, але ніхто з них не знущався. Були таланти - найкращі вролінги - були поклонниці, але без сексуального відтінку.
Якщо закохувались - то "примітивно" хлопець-дівчина...
Були палкі дівчачі дружби - з виясненням стосунків і навіть бійками, але тільки дружби.
А головне - не було такого відчуття спустошеності. Не було зграї...
Було суперництво - одного разу під час гри мене трохи не понівечив наш "Фінрод", мій давній суперник в царині фехтування. Ми з ним не ладнали і дивилися один на одного орками ще до тієї злощасної гри, де я взявся заміняти вибулого Сау...
Такого, як описано тут, не було...
Шкода їх усіх, як же шкода...

samlib.ru/t/timkowa_j_w/stone_bread.shtml

Талановита річ, імха...

@музыка: нема

@настроение: Хотів почитати щось веселе "про рольовиків" Угу...

@темы: сильмовське, білочки

URL
Комментарии
10.03.2012 в 17:46

Nairis
На меня эта повесть тоже сильное впечатление произвела. Но я в тусовках, можно сказать, не была, так что мне сравнивать не с чем. Написано здорово. Кстати, автор есть на дайри:  Йера Не-Закат
А насчет "веселого про ролевиков" могу посоветовать Эльфенка Если "Повесть..", на мой взгляд, самый "темный" рассказ о фэндоме, то "Эльфенок" - самый светлый.
URL
10.03.2012 в 17:52

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Nairis, ага, надо будет почитать. А то я тут просто ошизел от женских переживаний. Кстати - это то, что я всегда говорил: надо держать дистанцию между собой и аватаром. Одно дело - ролевик, играющий Финголфина, а другое дело - утверждающий, что он и есть Финголфин. Крыша - дело тонкое, а вихри ролевые смертоносны. Бывает конкретно сносит - особенно, когда играешь Темных... Да и Светлых тоже.
URL
10.03.2012 в 18:54

tyelpelaure
Мы не можем ждать милостей от судьбы, взять их у неё - наша задача
Если говорить о сетевой литературе о ролевой тусовке - вот ещё хорошее и позитивное zhurnal.lib.ru/editors/n/ninkwenaro/kwartiraime...
URL
10.03.2012 в 19:00

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
tyelpelaure, о, то не было ничего, а тут столько интересностей). Благодарен, почитаю и поностальгирую )))
URL
10.03.2012 в 21:05

Yksi Tahti
Ехех... Прочитав трохи по діагоналі, згадав себе 12 років тому - такий же "мальчик с пламенем Амана в глазах" і першу гру "Древо на Руїнах-2" :))). Чорт забирай, навіть не віриться що було...
URL
10.03.2012 в 22:08

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Yksi Tahti, Мені теж не віриться... Але ж було)))
URL
10.03.2012 в 23:49

Earwing
Жизнь - это плаванье в дальние края
А Ви не були у Бібліотеці Тол Ерессеа? Там величезна колекція не тільки чудових текстів, апокріфів, віршів та гумору, але й тексти про толкіністську спільноту.
eressea.ru/library/differ/fandom.shtml
URL
10.03.2012 в 23:50

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Earwing, давно вже не заходив, дякую) Треба глянути, може є якісь оновлення...
URL
11.03.2012 в 14:24

Yksi Tahti
nolofinve

Але ж було)))

...Було і продовжується, тільки вже в іншій якості :). Доречі, чомусь в ті роки людей з ваших країв та й взагалі зі Сходу на іграх майже не було помітно - якось центр і захід був сам по собі, а схід сам по собі. Навіть характер ігор помітно відрізнявся - у вас ігри були більше направлені на відіграш, а у нас на війну :)
URL
11.03.2012 в 14:38

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Yksi Tahti, ми дуже зрідка бували на виїздах -якось більше своєю командою
І дійсно, вролінг займав дуже велике місце, просто моделювання битв нас не влаштовувало)
URL
11.03.2012 в 14:54

Yksi Tahti
У нас відіграш теж був, але дещо своєрідний - в основному це був стьоб :). І наскільки я пам'ятаю свої виїзди, була лише одна гра по Толкієну - "Ангмарські війни", якщо не враховувати "Кільце Пітьми" у 2007 - доречі, ця гра є своєрідною історичною віхою - розборки після неї спричинили остаточне розділення всієї туси на реконсів, файтерів і рольовиків, у кожної гілки з'явилися свої заходи за своїми правилами і форумні мегасрачі на тему "я пер 40 кг заліза, а якийсь ботанік мене файрблом вбив" і "тупі файтери, що паплюжать відіграш" самі собою відійшли у небуття :)
URL
11.03.2012 в 15:24

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Yksi Tahti, Ні - у нас все було серйозно і трохи похмуро)) Антураж нагадував...громадянську війну: Моргот в чорній шкірянці, чисто комісар, нолдор у вишиванках (грошей на ельфійські прикиди не було). Відігравали чесно - якщо на скелю так на скелю (замість скелі рештки електровишки, замість ланцюга - рокерський браслет з ременем :) Якщо переправа - то через Дніпро на моторках, якщо по морді - то до справжньої крові. Грали "Зцілення ворожнечі" - ну, це класика, "Вихід нолдор" - те саме,
"Партизани Белеріанду" - по Дагор Браголлах з ухилом в УПА. Багато наших ще входили в певні напіввійськові організації, а тому наш Белеріанд відчутно пропах карпатською смерекою))) Ага - незважаючи на те, що Схід, а може саме тому)
"Нірнает Адорнедіад" - теж класика, і ми прихитрились винести Ангбанд (гра йшла "без правил")
І "Нарготрондська усобиця" - на ній я добряче огріб від "Фінрода" по голові, досі шрам маю.:-D
URL
11.03.2012 в 15:38

Yksi Tahti
Дагор Браголлах з ухилом в УПА.

Смалиш ! :-D

А скільки народу в тому приймало участь ? І які це роки, бо по опису антуражу десь кінець 90-х- початок "нульових" сильно нагадує :)
URL
11.03.2012 в 16:43

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Yksi Tahti, угу- якраз вони, кінець 90-х, початок нульових)))
Основне ядро - чоловік 15, масовку вербували в клубі історичного фехтування, а також по всім націоналістичним організаціям Середзем я рідного міста. Народ дуже часто хіба що Гобіта читав, в кращому разі - ВК, тому приходилось перед грою читати політінформацію на тему - нолдорські націоналісти найкрутіші в Арді :D Запрошували толкінутих з райцентрів, і частина масовки теж була звідтіля. Наймасовіша гра - до сотні людей, менший розмах - основний склад плюс десяток співчуваючих. Ставили і кабінетки - Маедрос на допиті в НКВД у Моргота, і ще дещо... Одним словом - було та й загуло (
URL

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail