І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Гімн красі

Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні
В твоєму погляді - покара і вина,
Безумні злочини й діяння благородні;
Захмелюєш серця, подібно до вина.

далі, далі, далі...
пер. Дм. Павличка

СЛАВЕНЬ КРАСІ

Приходиш ти, Красо, з небес чи, може, з хлані?
І поглядом своїм, божественна й страшна,
Вселяєш докори та вчинки бездоганні
І через те п’яниш подібно до вина.

далі, далі, далі...
пер. Вс. Ткаченка


@музыка: нема

@настроение: краще промовчати...

@темы: поезія