вторник, 01 мая 2012
17:18

Цитата

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
"Вона ніби линула в повітрі - таке враження буває, коли ми дивимося в темряві на струнку білу вишеньку, вона вразила його наче вірш, що забринів у пам'яті, наче мелодія, що долинає з далини і завмирає..."

Дж. Голсуорсі "Сага про Форсайтів"

Скажуть - забагато красивостей, ага... А мені подобається...

@музыка: Мельніца "Воїн вереска"

@настроение: "Сага" плавно йде до закінчення. Сумно...

@темы: літературне

URL
Комментарии
02.05.2012 в 23:30

Використаєш у тексті про знайомство когось із ельфів з дружиною? ;)
Настрій той самий
URL
02.05.2012 в 23:36

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Иливрин, Не вистачало тільки красти у старого Голсуорсі його рядки. Хоча - дуже схоже, ага))
URL
03.05.2012 в 01:58

nolofinve, зазначиш у примітці, де узяв :)
URL
03.05.2012 в 02:00

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Иливрин, Краще сам придумаю щось гарненьке)
URL

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail