І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
05.05.2012 в 21:16
Пишет  tyelpelaure:



О призраках
благодаря  Хэльнару нашлось!!!



(с) Ханна



Для четверых оставшихся горек хлеб,

Ночь холодна, почти не пьянит вино,

Пир до смешного блистателен и нелеп,

Пир никому не нужен - но все равно:



Утром вернулось посольство - опять отказ,

Значит, война, и счет до нее - на дни.

Маглор поет сегодня в последний раз.

Можно молчать - ведь Маглор поет для них



О невозможном тепле материнских рук,

О серебре и золоте дальних дней.

Слушают трое живых - и стоят вокруг

Трое ушедших - тени среди теней.





@музыка: Феалiнде Право нолдор

@настроение: напився знову

@темы: сильмовське, поезія

Комментарии
06.05.2012 в 18:51

для такого настрою є привід? вагомий?
06.05.2012 в 18:57

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Иливрин, Проминуло... Ноло черговий раз сказав собi, що нiхто його краще не зрозумie, чим пляшка- пузашка, вiдрада душi.))
06.05.2012 в 19:04

nolofinve, ні, не так думаєш, як має бути.
06.05.2012 в 19:27

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Иливрин, Я як японець - напився тому, що білоцвіт надто швидко облетів))
07.05.2012 в 14:50

nolofinve, добре, тоді буквально тримай
нехай видамся смішною, але зарадити ніяк не можна?
07.05.2012 в 15:11

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Иливрин, Самотнiсть сподiвань... Хiба цьому зарадиш?)
08.05.2012 в 13:24

nolofinve, лише ти сам, на жаль
08.05.2012 в 13:26

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Иливрин, А якщо сам не в стані і не в змозі...
08.05.2012 в 14:21

nolofinve, вислухаєш відповідь від тієї частини мене, що я позначаю як "учениця сита" - модель поведінки "офіціальна"? думаю, саме вона у цій ситуації найбільш доречна з тих, що я маю.
08.05.2012 в 14:57

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Иливрин, падаван готовий вислухати навчителя)
08.05.2012 в 19:18

nolofinve, ух, ти який! це умовна назва)
Спробую пом'якшити. І видам лише частину № 1. Бо за частину № 2 мені соромно. На щастя я відразу не написала.
якщо сам не в стані і не в змозі... може бути викликано двома причинами:
1. ти втомився. тобі негайно потрібно змінити обстановку. вибратися кудись "дикуном", відволіктися. або зайнятися важкою фізичною працею. загалом, поставити себе в такі умови, в яких у тебе не буде зайвого часу на роздуми. а потім, після повернення, сісти і подумати "на свіжу голову", чи насправді усе так погано і ти сам-один.
Поговори з дядьком про відпустку, а?
08.05.2012 в 19:22

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Иливрин, я уже їздив у Карпати взимку, саме так, як хотів - сам-один і з відключеним телефоном) Але саме після цього і почалися усі проблеми разом.
08.05.2012 в 20:09

nolofinve, надто багато думав)
08.05.2012 в 20:12

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Иливрин, не те слово)

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail