Феанаро, знову Феанаро

[nolofinve]

Цей глюк переслідує мене, авжеж)

04.06.2012 в 00:29

Пишет  Альре Сноу:

Феанаро

смотреть тут

Рисунок - Дженни Дольфен.

Текст на квэнья честно потащен из ПТСР, автора не знаю.

полностью и с переводом

Квэнья:
Sin i aicassi helci ve úruva mear.
Nalláma ná furu, alástien naule yelwa.
Túlalye laimenna, túlalye i fuin mardenna;
Cirissi ar Fantur yalar le, nosseo cánu.
Sinome orme ar Ngolwe nár racina falqua.
I alfirin morna oloctie imbe ampendi
Rúnya ar cullo acáluvar emlo sandallon,
Aha ar osse fainuvar lunga vainello.
A onóronya mandra, namba i naire.
Hanten handelenya a-nanta, i macil ná aica.
Tiruvanya antarya ar cambe cantala harma
Tenna i raime etyéluva, tenna i tyelde.

Перевод:
Теперь холодные, как лёд, горные пики — словно пламенная кровь…
Эхо-ложь, я услышал ненавистный волчий вой.
Ты идёшь в полумрак, ты идёшь в тайный зал;
глубокие раны и Мандос зовут тебя, вождь рода.
Здесь сила гнева и тайное знание — разбитая горная тропа;
чёрный бессмертник распустился между восходящими склонами гор.
Алое пламя и красное золото воссияют с наших щитов;
ярость и ужас будут освобождены из тяжелых ножен.
О мой благородный брат, чекань песнь плача.
Я разбил на куски свой рассудок, но всё же меч остёр.
Я буду видеть его лицо и ладонь, придающую форму сокровищу,
до тех пор, пока не прекратится охота, до конца.
Собственно, тут - вторая строфа.

АПД : А я додам свого перекладу - колись перекладав з квенья, ага. Автор вірша - Tirfiono

глюки тут

Смерть Феанора

Сріблясту кригу дальніх гір кривавий відблиск багрянить

То не луни донісся звук - ненависне виття вовків

Ти в сутінь йдеш, ти йдеш від нас в туманний потайний чертог

Володар душ чекає там на короля, що вмер від ран.



І гнів, і мудрість тут лише вузький прохід між сірих скель

Безсмертник чорний вже розцівів між схилами прадавніх гір

Немовби полум ям горять щити черлені наших лав

Наш гнів і жах із піхов ми звільнили нині, наче меч



Ну що ж, шляхетний брате мій, переливай у пісню плач

Мій розум біль розтяв навпіл, та меч не затремтить в руці

Я бачу незабутній лик, і руки, що творили скарб

Гонитва закінчиться ця - а я все бачитиму їх...

@музыка: "Звуки природи"

@настроение: Розслабляюся

@темы: сильмовське, поезія