Рефлексії злючого Ноло
Блукав по різним дневам - натрапив на один пост...
От цікаво мені, коли я вже перестану дратуватись від подібних безапеляційних суджень. Начебто, шляхом довгих медитацій, досягнув того, що спілкуюся з добрими людьми не як Феанаро, а як Нолофінве. Але тут реально закортіло вилаятися.
А як все гарно починалося. Дівчина з філологічною освітою (обожнюю дівчат-філологів) пише про фільм знятий по роману М. Юрсенар "Філософський камінь" (обожнюю М. Юрсенар, щоправда не за "Філософський камінь" і навіть не за витворно-язичницькі "Спогади Адріяна", а за "Східні новели", за неймовірно не японське, але яке ж прекрасне кохання принца Гендзі, і за усмішку серба Марко)
Фільма я не бачив, а тому з радістю почав читати, сподіваючись на наводку.
І тут мила дівчина розгортає просто таки епічну трагедію. Вона скачала фільм, сподіваючись насолодитися прекрасним, а він - о жах - виявився з українським дубляжем.
Дівчина довго розписувала, як її плющило і судомило від героїв "Філософського каменю", котрі говорили українською. А в комментах вивела цілу теорію про те, що українська мова (русскій+польскій) дуже схожа на російську і тому її ніжному філологічному вуху здається однією великою граматичною помилкою.
Я вже було зібрався розповісти панні про те, що коли до слова "карандаш" додати "ołówek " то з цього не вийде "олівець" Що вона, напевне, ніколи зроду не чула справжньої української мови, а якщо й чула, то хіба що отой злощасний "піджін-рашен", який триста літ вбивали в голови нашим людям. Що я читав "Східні новели" у польскому перекладі, и мав з того насолоду. Що дивився "Володаря перснів" у гаельському перекладі, слухаючи звучання ірландської мови, і не розуміючи при тому ані слова, задля самого звучання. Що врешті-решт, якщо в філологічну освіту милої панни українська мова не входила, то Інтернет великий, і фільм можна знайти, напевне, і в російському дубляжі, не волаючи при тому на весь Інет про гидку і некультурну мову сусідів.
Я зібрався також процитувати Буніна і Мандельштама, чиє поетичне вухо сприймало українську мову як музику, нагадати, що для українця, котрий звик до російської мови з м'яким південним акцентом, "масковский гаварок" з його натужним твердим "г" і "аканням" теж має вигляд "великої граматичної помилки" - "карова" замість "корова" смішить українців набагато більше аніж росіян слівце "розшукувати"... Однак, почитав її доволі некультурні відповіді, в тому числі і моїм землячкам, і подумав - а воно їй потрібно? Якщо людина з філологічною освітою замість того, щоб дізнатися в мовній царині щось нове, страждає на комплекс неповноцінності і намагається його позбутися за чужий рахунок, то хто їй лікар, врешті решт.
А тому мимокрокодил пішов звідти, чесно визнаючи, що не став спілкуватись з панною не стільки через її комплекси, скільки через те, що міг сказати їй щось різке і лихе, і обіцяючи самому собі продовжувати виховувати непробивний спокій духу за будь-яких обставин.
@музыка:
Ніна Хаген "Калі Дурга намо нама"
@настроение:
меланхолічне
@темы:
особисте
А я вот немецкий люблю очень.
Но девушка-филолог имела в виду не красоты языка, а то, что весь наш язык это лингвистическое недоразумение. В этом есть разница, я могу не любить французский, но утверждать, что он является грамматической ошибкой, скажем, немецкого языка не буду))
А, я поняла что она говорила про некрасивость языка, грамматическую ошибку не уловила
але українська мова не тільки дивніша - вона й давніша. ось тільки талан у неї дивний, і зміни її видаються... а, та нехай. нехай вважають, що її не існує )) нам що з того?
бач, російським філологам офіційно у підручниках пишуть, що українська - то діалект російської.
але ж мови ці належать до різних груп (і чому росіяни мають такі труднощі з розумінням інших слов`янських мов? от я, власне, розумію хоч якось будь-яку. а вони навіть білоруську, що зараз хоч й не найближча, але найбільше наближена, нездатні)).
до речі: українська за спільністю корпусу опиняється якраз посередині усіх слов`янських. так би мовити, з усіма потрохи спільного.
ото я уявляю собі, як хтось дивиться кіно англійською і лається: що то за недолуге явлення! треба його заборонити!
Через те вони красу іншої слов'янської мови сприйняти нездатні - і дико регочуть, скажімо, над чеською мовою, і над білоруською теж.
А ще слов'янщина на фінноугорському субстраті робить доволі дивні фінти - скажімо, коли порівняти значення слів "вродлива" и "уродливая")) Щоб слово поміняло вектор до навпаки, щось та мусило статися в головах)
корінням цього повороту був саме тогочасний сленг. навіть не треба вказувати, у якому середовищі - це, власне, очевидно. цілком зрозуміле явище у той момент, коли історія пропускає народність через пляшкове горлечко. а втім, зараз що робиться з російською мовою? слова, поняття, навіть пласти понять випадають у табуйовані, маргіналізуються - і які ж саме поняття?.. і все це не дивлячись, що начебто ніяки татари росіян не нищать. бо справа, власне, не у фізичному винищенні.