І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
У готелику поки що я єдиний клієнт - що нагадує мені якийсь постмодерністський роман)
І тут ще лежить сніг... Карпати ви ж мої Карпати)
читать дальше

@музыка: Б. Окуджава "Я вновь повстречался с надеждой"

@настроение: меланхолічне

@темы: особисте

Комментарии
15.04.2013 в 21:32

Ех, то не за два роки таке сталося, це десь з 2000-х почалося, коли в місто ринули потоки містечкових жлобів... Якщо раніше в Київ з периферії приїздили в основному представники інтелигенції, кваліфіковані робітники або ж просто на навчання у виші, яких було не так багато як зараз, то вони поступово проникалися Духом Міста, ставали дійсно мешканцями столиці. Зараз же основна маса що суне, це суцільні люмпени і а то і взагалі бидло, вони створили таку критичну масу, що вже не місто стало їх "окультурювати", а вони стали оскотинювати Київ. Донецькі донецькими, але вони в оснвному землю дерибанять. А от на вулицях пляшки розкидає в оснвнонму бидлота з навколішніх областей....

До метро страшно заходити - таке враження, наче ескалатори ось-ось обваляться.

Це ти про що ? Я кожного дня в метро їжжу і нічого такого не помічав. Навпаки, їх періодично капіталять.
15.04.2013 в 22:04

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Yksi Tahti, Я не мав на увазі, що у Києві свинячать саме донецькі) Але таке враження, неначе, окрім центру, та й то не скрізь, нічого не прибирається і не ремонтується. Два роки тому Київ був чистішим і не таким занедбаним на вигляд.
Може тому, що давно в метро не їздив, але й воно здалося мені якимось занепалим.

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail