І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Тільки такий дурень як я, міг прихопити з собою у дорогу лише томик поезії США, виданий у вісімдесятих. Половину віршів можна викинути, і Америка від того не постраждає
І в одній книзі опинилися Едгар По і Джон Рід))
За що люблю цю збірку, що тут найкращий переклад "Ворона") Але в ній багацько віршів про страйки, страйкарів, і політику. Якби це все прибрати - зосталося б тільки цікаве)