І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
В. Пелевин

Священная книга оборотня


Власне кажучи, мені здається, що письменник вже все сказав, і тепер повторює сам себе. Все те саме жонглювання словами і буддійськими істинами, ті самі притчі в стилі "дзен для гопників" і ті ж самі непристойності, котрі не шокують, а смішать.
А Хулі (я не лаюсь, так зовуть лисичку-перевертня) :gigi: , її коханець з ФСБ, котрий перетворюеться на вервольфа. і весь цей нафтово-бандитсько- буддійський антураж був би цікавим, якби перед цим не було б перечитано кільканадцять книг, де оповідається про це саме, тільки іншими словами і з іншими героями.
З того, що я не читав - зосталася "вампірська дилогія", але мені щось не дуже хочеться за неї братись, щоб черговий раз почути, що нами маніпулюють, але дарма шукати маніпулятора бо ним є ми самі. а поїзд мчить до зруйнованого мосту, і треба або стрибати з даху, або забити на все болт і сісти в позу лотоса, щоб поїзд зник сам)



@музыка: нема

@настроение: нормальне

@темы: літературне