І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Чому нолдор тихо погодились з забороною квенья?
Тому що усі вважали себе винними - і ті, хто приймав участь у подіях в Альквалонде, і ті, хто не пролив ні краплі ельфійської крові. Вони й самі культивували в собі почуття провини, а тут іще такий підходящий випадок "постраждати".
Цікаво, що це всенародне каяття і загальна відповідальність характерні для ельфів-"агресорів", а постраждалі телері стоять на позиції "не забудемо, не пробачимо".
Тому що усі вважали себе винними - і ті, хто приймав участь у подіях в Альквалонде, і ті, хто не пролив ні краплі ельфійської крові. Вони й самі культивували в собі почуття провини, а тут іще такий підходящий випадок "постраждати".
Цікаво, що це всенародне каяття і загальна відповідальність характерні для ельфів-"агресорів", а постраждалі телері стоять на позиції "не забудемо, не пробачимо".
То есть, тут не до конца расставлены акценты, я полагаю)
Так Сильм сосредоточен в основном на истории нолдор, остальные эльфы большей частью на периферии повествования.
в Войну Гнева они рядом с нолдор воевать не хотят, брезгуют.
Добавим в уравнение клановое сознание эльфийского этноса, на которое ссылается Профессор в тексте "Квенди и Элдар", и получим объяснение такой реакции.
В принципе - действительно это все на уровне имхо, а точных сведений нет)