Русскій характер або знову про фіялочок.

[nolofinve]

Ні, я просто не зміг... Не зміг промовчати про явлення чергової фіялочки.


От скажіть мені, як таке може бути. Їхня країна заявляє, що зітре усіх у ядерний пил. Їхній Верховний Гоблін відправляється на мирний самміт на чотирьох військових крейсерах. Їхні зольдатики без оголошення війни вторглися у сусідню державу, а Верховний Гоблін спершу заперечував наявність у Криму "зелених чоловічків", потім визнав їхню наявність у три етапи. Їхні паскуди вбивають наших людей. Їхні журналісти брешуть так, що від їхньої брехні Геббельс почувається на тому світі невинним немовлятком. Їхні політики на повному серйозі хочуть приєднати Прибалтику, Польшу, Аляску і Каліфорнію і заявляють про це вголос.
І при тому ніжні російські фіялочки іронічно перепощують про те, як який-то наляканий цим дурдомом німець зробив собі бомбосховище і запасся зброєю.
Німець - молодець, угу... Передбачливий.
А фіялочки як завжди квітнуть білим квітом.
До речі... Тим, хто вважає, що російськомовного українця неможливо відріжнити від росіянина - ще один пучок фіялочок у петельку. Люди, ви шо, серйозно не в курсі, що "горді жителі Донбасу" настільки ледачі в мовному плані, як власне кажучи і всі російськомовні українці, що не напружують себе вивченням "справжньої російської". Вони говорять з м яким "г", вживають "шо" замість "што", або говорять "чьто", якщо хочуть пописатися російською мовою. Є, звісно, там люди, котрі говорять російською чисто, але їх дуже мало.
І коли на блокпост вночі виїжджають блукачі, котрі говорять "што", або "штолє", вживають тверде "г", говорять "акаючи", або надто напираючи на "о", кажуть не "його", або "єго", а "єво" чи "яго", я вже не говорю за специфічні словеса на зразок знаменитого "поребрика", то не треба бути суперменом, щоб зрозуміти, звідки воно взялося.

@темы: українське, білочки

Comments

[Ulric]

Можна було б ще сказати про наголос - це також досить яскрава риса.

[nolofinve]

Ulric, А то) А ще можна змусити клієнта сказати "паляниця", або "гаманець". Клієнт, которий вживу не чув української, зроду цього не вимовить вірно. Та навіть якщо і чув. У мене дружок родом з Волги, нині порядний український громадянин, коли він тренується в українській мові, то це смішніше за КВН)

[Неназванный]

коли він тренується в українській мові, то це смішніше за КВН)

То він просто не в україномовному середовищі... Нажаль, навіть ті, хто нібито розмовляє українською - насправді українською не володіють, час від часу застосовуючи запозичення або кальки (можливо не з російської, а з польскої - проте все одно не так, як визначено українською).

Взагалі-то у нас з вивченням української так і залишилася проблема, не зважаючи на хвилю патріотизму - але то зовсім інша розмова...

[nolofinve]

Неназванный, ну, в нашому містечку з україномовним середовищем проблеми)Хоча вже краще, ніж було.
А дружок мій навчиться, бо дуже хоче.)

[Ulric]

Неназванный, а Ви маєте якісь ідеї, як можна поліпшити ситуацію з вивченням української?
Насправді, позбавитися кальок досить важко, навіть якщо того прагнешь - їх можна просто не бачити.

nolofinve, Ваш дружок викликає повагу)

[nolofinve]

Ulric, окрім того я знаю ще одну громадянку України російського походження, котра, на відміну від мого друга, володіє українською краще ніж російською. Думаю, що все це залежить лише від бажання і доброї волі людини. А взагалі то, я вже про це десь казав, громадянство України має надаватись тим, хто знає мову, або принаймні бажає її вивчати.

[Ulric]

ПОгоджуюсь, я багато про це думала, коли навчала французькій двох дівчат, одна з яких збиралась заміж за француза, а інша була її родичка. Готувала їх до іспиту в посольстві. В нас же ні про які іспити й мова не йде - це можна читати як "навіщо людині вчити українську, якщо тут і російську всі розуміють".
Втім, сподіваюся, що ситуація покращиться. Якщо є такі люди, як Ваш друг, то є й підстави для сподівань

[Неназванный]

nolofinve,

громадянство України має надаватись тим, хто знає мову, або принаймні бажає її вивчати.

За законом так воно і передбачено - для отримання громадянства маєш вивчити мову.

Ulric,

а Ви маєте якісь ідеї, як можна поліпшити ситуацію з вивченням української?

В першу чергу - шкільна програма. Бо вона будується на впевненості, що дитина з народження чує і розмовляє саме українською - а наспрвді це не так, зовсім не так, навіть в родинах, в яких більше розмовляють українською. Я зараз дивлюся, як це відбувається у нашій школі з моєю дитинкою (2 клас) - там сама вчителька не володіє українською достатньою мірою, щоб їм викладати (і це Київ, а не якийсь Донецьк). По-друге треба розвивати курси української і всіляко заохочувати дорослих на відвідування таких курсів - не тільки для тих, хто не знає української, а ще й для тих, хто вважає, що знає. Курси і мовні клуби зараз потрохи з'являються, проте без підтримки - воно недовго триває, нажаль. Зараз Україна - це модно, то ж треба скористатись цим у справі українізації, взявши за зразок українізацію 20-х років минулого сторіччя (зрозуміло, що з урахуванням нових умов).

[Ulric]

Неназванный, дякую за розгорнуту відповідь.
Втім, можна казати, що ситуація покращується, хоч і не так швидко, як би хотілось. Чи можна провести повну українізацію в одне-два покоління? Проте, ми вже розмовляємо українською краще і більше за наших батьків, а наші діти - краще за нас. Незважаючи на "проблеми з україномовним середовищем")
Це не означає, що можна нічого не робити. Просто серйозні результати іноді потребують часу.