І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Випадково віднайшов оцю невеличку повість

www.proza.ru/2014/08/07/2037

Звичайно, видно, що автор не професіонал. Однак, картинку він намалював реально страшнувату. Страшне це російське майбутнє не жорстокістю репресій - вони якраз порівняно з російським же минулим ще стерпні, а тим, що мисляча людина просто тоне в цьому лайні, на яке перетворилася його вітчизна. І виходу нема. Втім, чому - є. Або повіситись, або тікати.
Тікати герой повісті не в змозі.
І що найгірше - автор чітко показав, що росіянам подобається жити в антиутопії.

@темы: літературне

Комментарии
27.11.2014 в 00:01

Я твой ананакс (C) || Мне нравилось сжимать оружие в руках: так было спокойнее, словно под металлическим пледиком (C)
«Правила православных пионеров»
«Правила правоверных пионеров»
Це страшно, це реально страшно.
Дякую за рекомендацію.
27.11.2014 в 09:40

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Enco de Krev, мне больше всего понравились духовные скрепы, и обязательная исповедь после программы "Время".
А в общем и целом, это действительно реально страшно.

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail