І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
26.11.2014 в 17:29
Пишет  Imaja Neste:

Патриотическое. Внезапно.
Нашим захисникам


Не вперше стоїмо проти орди
з червоним заплямованого сходу
не вперше гинуть тисячі з народу -
але не переможений народ...

Не вперше проти чорного вертепу
грудьми і сталлю, сердцем і законом,
встає земля від східного кордону,
до сизокрило-сонячного степу...

Від Галича до крейдяних ярів,
від річки Уж до сірих териконів,
завжди разом ідуть любов и гнів,
якщо орли подібні на драконів,

Коли змія кусає з двох пащек,
і смородом долини заливає -
є щось іще, завжди є щось іще,
що лицарів над прірвою тримає.

Навіщо рахувати те добро -
йому немає меж, немає ліку -
лелеки, діти, гори і Дніпро,
і щось іще, що буде споконвіку.

URL записи

@темы: поезія