І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Старі будинки ажурові,
І кожен камінь - вічний слід
Давно минулої любові,
Умерлих літ, безсмертних літ.

Кав'ярні й вежі, сни з явою,
Рабле, Рембо, квітки й трава, -
І хтось усмішкою чудною
У невідоме зазива.

Фіалки, привиди Версалю,
І кармін губ, і п'яний шлюб,
І терпкощі чудного балю
Крізь яд скрипок і тугу труб.

Ти випив самогону з кварти
І біля діжки в бруді спиш, -
А там десь голуби, мансарди,
Поети, сонце і Париж!

М. Рильський

До Парижу не хочу, а от нездійснені поки що мрії є.
Напиватися не буду)


@темы: поезія

Комментарии
29.02.2024 в 08:08

Спасибо относительно предоставления этого типа из хорошо сочетаются тематический материал.

Посетите также мою страничку

nvspwiki.hnue.edu.vn/index.php?title=Th%C3%A0nh... открытие банком счета физическому лицу в иностранной валюте

33490-+
URL

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии