воскресенье, 26 июня 2016
10:34

Улюблене

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
23.06.2016 в 23:56
Пишет  silent-gluk:

Давно у нас не было цурэновских сонетов...
Сегодняшний утащен отсюда: zhurnal.lib.ru/k/kiselew_a_e/04wehty.shtml

Автор - Улисс

Как лист увядший падает на душу?
Как объяснить?.. Когда ещё порой
Сны прошлого безмолвной чередой
Являются, но ты - уже не нужен...

Иные времена - иные нравы,
Иным кумирам молится толпа...
Судьба - она упряма и слепа,
Мы у неё - игрушки для забавы.

Ещё порою тянется рука
К перу, но обрывается строка,
И ты душой страдающей недужен,

И Бог - судья, что нет понятья в том:
Душа ли осыпается листом -
Иль лист увядший падает на душу?


URL записи

@темы: поезія

URL
Комментарии
27.06.2016 в 15:34

danapria
Тиха вода греблі рве
nolofinve, Коли ти постиш цуренівські сонети, я знаю, що тобі хріново, солдате.
URL
03.07.2016 в 07:37

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
danapria, Та нє... Просто іноді дратують деякі арканарівці)
URL
03.07.2016 в 20:40

danapria
Тиха вода греблі рве
nolofinve, За сірими приходять чорні. Вони вже на марші. Нехай запоребрик має те, що заслужив.
URL
10.07.2016 в 09:45

nolofinve
І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
danapria, Таки да...
URL

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail