І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Починається пора осінніх снів. Мені восени часто снятся цікаві сни про Арду. Кожної осені. Чекаю.
Ну, к Ріжему должен біл прієхать Фіндекано, а я жду увольнительной - домой сьездить)