І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Зніс пошту на яндексі. Тільки-но руки дійшли. За пять років у мене там багато чого накопилося. Але в основному переписка з френдами з уже неіснуючого Яндекс-блогу. І от читав я ті листи - не всі, звісно, деякі, згадував, як мені було приємно спілкуватися до війни, а потім прикинув, скільки з них (російських френдів) за останні два роки стало кримнашами. Вийшло десь вісімдесят відсотків. Рівно стільки, скільки Путіна й підтримало.
А ви говорите, чому я людський рід не люблю...
А ви говорите, чому я людський рід не люблю...
Mirdan, Сибирь - вообще место особенное в этом плане.
На самом деле, в Сибири, конечно, поцреотов немало, но у меня тоже ощущение, что дела обстоят получше, чем вблизи Москвы и на юге России, например.
ПС:
а молчу я и появляюсь изредка в комментариях, потому что...Не знаю. Сам видишь, я у себя тоже уже пишу черт знает что, т.к. не знаю чего сказать. Как-то так.