І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Десь там у іншому світі битви фендомні. А у нас тут зима і здичавілі зграями. Живеш у романі Мартіна. Люди, я ж толкініст, а не поклонник Гри Престолів. Можливо знову пропаду надовго.