І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
З Новосибірська пишуть:

news-nsk.com/na-ukraine-pedagogi-uchat-detej-ub...

Джерело інфи "один блогер" - одна баба сказала) З Новосибірська видно, як у запорізькій школі знищують... снігурів, яких в Запоріжжі ніхто не бачив зроду.

Наші люди коментують

veliss.livejournal.com/127003.html

Комменти палять напалмом)

читать дальше

Для наших друзів за кордоном:

Синичка щироукраїнська



Снігур бандерівський звичайний



В Запоріжжі снігурів таки дійсно не водиться - але нехай прилітають)))

@темы: українське, білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)


АПД

Трохи бойового суржику

Саурона глаз над moskov отмєніли,
Ето ж проіскі какой-то тьомной сіли,
Вєшать над духовнєйшей із націй
Всяку хрєнь із свєтоінсталяцій.
Но мордор он бил і єсть мордором,
Даже єслі всє покаються там хором.
Хоть без ока, уха чи горлянки
Жди від орків обізатєльно подлянки
Оркам довєрять вобщє опасно
Вивод: погасили глаз напрасно (с).


@темы: білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Сін, звісно, політична проститутка. Його заява, що він одразу, в разі чого підніме над містом білий прапор, варта того, щоб його відправити у відставку.
Але оці ігрища починають мене непокоїти. Як і заяви про те, що в місті бачили колорадських жучків.
Від себе - побачу кого зі стрічкою, хоч колорадською, хоч аквафрешною - мовчки підійду і відірву. Буде щось вівкати - відірву разом з головою.

@темы: українське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)


ще дивитись тут

Найбільше сподобалось, як він меча відводить, наче щось бридке до знемоги.

@темы: сильмовське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)

@темы: білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Ч. Діккенс

Девід Копперфілд


читать дальше


@темы: літературне

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
04.12.2014 в 16:12
Пишет  athena_me:

Мабуть, вже всі бачили відео Мустанга про те, чому Україна має перемогти?
Воно залите на фейсбук менше ніж добу тому, але вже набрало майже 80 тисяч переглядів.



URL записи

@темы: українське, кліпи

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
04.12.2014 в 13:23
Пишет  jams:

а я бы не писал что это пародия - это просто их риторика
Грозный: Карательная операция или Гражданская война?
Пост - ирония, сарказм и пародия, если что
Save Chechnya People From Russian Army

читать дальше
URL записи


@темы: білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Для тих, хто не зрозумів, що воно було на початку - на "новоросійськй" заставці до їхніх телебрехлин використано фото президента Ющенка часів його служби у війську. Фото це широко було росповсюджено у 2004 році перед виборами. Мабуть новороси думали, що ніхто вже того не пам ятає.
А за пісню Вадиму Дубовському - респект.



@темы: українське, кліпи

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Але в районі Донецького аеропорту назавжди заблукала чергова компанія орків ангбандських особливо лютих, і мордорських орків дрібних звичайних.
Втрати орчатника доволі великі.
Саме так, я їх дегуманізую. І нехай щастить нашим воякам.

@темы: українське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Є така категорія людей, котрі люблять страждати. Найчастіше вони страждають за власні шлунки. Всі їм чогось винні - а особливо держава.
читать дальше

@темы: білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
02.12.2014 в 00:14
Пишет  Klod:

ku-bo.livejournal.com/501067.html

це дуже особисте дуже зайве
у марево барвисте сонце зайде
і сніг піде напевне до світанку
а зранку до юрби стрибнеш із ганку
і вечір наближаючи щомиті
підводиш до небесної блакиті
змарнілі очі і питаєш в нього
але проснешся і нема нічого
тихенько зранку сам їси сніданок
з собою наодинці на те й ранок
обід розділиш з другом а вечерю
для ворога залишиш але він
скоріш за все у котрий раз не прийде
і ти собі знов спатимеш один

URL записи

@темы: Поезія

11:49 

Доступ к записи ограничен

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

21:43 

Доступ к записи ограничен

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
29.11.2014 в 10:18
Пишет  Viperidae Crotalus:

Україна переможе. 11-річний киянин зробив анімаційне відео про Україну

Хлопчик у такий спосіб виріши підтримати українських військових на передовій. 11-річний киянин Тимофій Ландрєв зняв та озвучив короткий анімаційний фільм, укріплює віру в перемогу України, її вільне та мирне майбутнє. Відповідне відео на своєму офіційному каналі в YouTube виклало Міноборони. У двохвилинному ролику Тимофій розповідає історію вторгнення РФ в Україну, а та про війну на Донбасі.



URL записи

@темы: українське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Є тут одна цікава команда - думаю, що вона мені сподобається. До Першого Дому у мене особливе ставлення, адже всі чемні каноністи знають - зіграв Маедроса.... і далі по списку лайфнюс.
Люблю я Феанорінгів і навіть брата свого Феанора, хоча він і не вміє поводитись з холодною зброєю)



@темы: ФБ

02:00 

Доступ к записи ограничен

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Пішов читати текст про Фінве та Індіс. Текст дуже милий, шаблони не розірвав, але задоволення я отримав. Гарно і зо смаком.
Зате комменти і останнє китайське попередження адмінів викликали тихий ржач.
Ну чого,чого треба було причепитись до того винограду. Клімат змінився за чотири епохи. Глобальне потепління. Ну абсолютно нема за що вилаяти гарну оповідку, так вже критикам виноград не такий.
А попередження адмінів - це взагалі шедеврально. Особливо, коли згадати в якій атмосфері при повному одобрямсі тих же адмінів проходили дві попередні битви.
Ой, чого там тільки не було - що комментів з натяками на особистості, що всякого такого іншого.
Ну подвійні стандарти зараз у моді, так що дивуватись нема чому.
Окрім оповідки з виноградом сподобався Нарготронд у ветеранів.

@темы: БПВ

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
26.11.2014 в 23:28
Пишет  Klod:

Сергій Жадан

Перші дні листопада.
Вона спить у порожній кімнаті, в чужому ліжку.
А він думає: чуже місто, чужа кімната —
Як я її тут залишу?

Третя по обіді.
Суха осінь.
Посиджу, доки вона спить, заговорюючи постійно.
Світло таке легке.
Вона четвертий день у дорозі.
Хай їй хоча би тут буде спокійно.

Якщо буде потрібно —
Поправлятиму ковдру.
Якщо буде холодно —
Причинятиму вікна.
Спробую перехитрити її застуду невиліковну.
Я сам усе це вигадав,
Вона ні в чому не винна.

Як я її залишу?
Незабаром почнеться вечір.
Швидко стемніє, повітря остигне.
Краще вже охоронятиму її речі.
Краще вже грітиму її стигми.

Раптом, коли я піду, ріки затоплять кімнату,
Раптом птахи почнуть битися в стіни,
Раптом дерева обступлять її й поведуть на страту,
Раптом сусіди почнуть рвати тіло її на частини,

Раптом, щойно я вийду, вона забуде про мене,
Раптом забуде все, що говорила до цього,
Раптом серце її, золоте й шалене,
Буде битись тепер для когось чужого.

Хай спить. Хай розбереться зі снами.
Хай її нинішні сни перетечуть у колишні.
Навіть якщо в своєму сні вона мене не впізнає.
Навіть якщо їй буде снитись хтось інший.

І ось він сидить, відраховуючи хвилини.
Сидить, нервує без потреби.
А вона не прокидається лише з тієї причини,
Що боїться, прокинувшись, не побачити його коло себе.

Осінь над ними з льоду й сталі.
Холодні ріки, незнайомі люди.
Найбільше вони бояться, що все це триватиме далі.
Найбільше вони бояться, що більше нічого не буде.

URL записи

@темы: Поезія

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
26.11.2014 в 17:29
Пишет  Imaja Neste:

Патриотическое. Внезапно.
Нашим захисникам


Не вперше стоїмо проти орди
з червоним заплямованого сходу
не вперше гинуть тисячі з народу -
але не переможений народ...

Не вперше проти чорного вертепу
грудьми і сталлю, сердцем і законом,
встає земля від східного кордону,
до сизокрило-сонячного степу...

Від Галича до крейдяних ярів,
від річки Уж до сірих териконів,
завжди разом ідуть любов и гнів,
якщо орли подібні на драконів,

Коли змія кусає з двох пащек,
і смородом долини заливає -
є щось іще, завжди є щось іще,
що лицарів над прірвою тримає.

Навіщо рахувати те добро -
йому немає меж, немає ліку -
лелеки, діти, гори і Дніпро,
і щось іще, що буде споконвіку.

URL записи

@темы: поезія