І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Просто стьоб. Не політичний. Писав, відпочиваючи на морі, де й спостерігав за красунями в купальних костюмах :-D

К 5.14. Эленвэ удалось спасти. Как это повлияет на дальнейшие события?

Эленве была в гневе. Она гневалась настолько, насколько может разгневаться ласковая и улыбчивая Ваниэ. То есть от ее взгляда могли расколоться и врата Ангбанда, а в голосе звенела сталь.
читать дальше




@музыка: нема

@настроение: Намагався виспатись - не вийшло

@темы: моя творчість

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Завтра повертаємось додому, машину вестиму сам. В середу виходжу на роботу - досить гуляти. Дівчата без мене там напевне геть розіпсотились.
Відвідати батьків - своїх та дружини. Зробити це найближчим часом, бо образяться. Вони до мене приїздили, а я до них ні.
Відновити тренування - хоча б потроху. І вправи з медитації - обов'язково. Побувати на Острові найближчої неділі.
Закінчити з ФБ - зостався спецквест. І почати писати для власного задоволення.
Написати щось на фести - переглянути теми.
Треба зробити переклади з "Астальдо" - для початку хоча б тих епізодів, котрі сподобалися найбільше.
Дочитати нарешті "Діяння данців"
Про все погане забути надовго.
Життя прекрасне і в ньому море позитиву. Достатньо тільки глянути довкола. (Треба тільки дивитись у вірному напрямку :D)




@музыка: Хорта "Партизанська"

@настроение: нормальне

@темы: особисте

22:47 

Доступ к записи ограничен

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Не знаю, хто автор, але лежаль і плакаль... Якщо хто раптом підкаже - буду радий.

Нашому реальному міністру освіти тов. Табачнику, та його новому підручнику з історії України привіт з Мордору.

НОВЕЙШАЯ
ИСТОРИЯ СРЕДИЗЕМЬЯ (III ЭПОХА)
Отрывок
из "Справочника для поступающих в ВУЗы Мордора"

читать дальше

Допоміжний матеріял до підручнику - нервовим не дивитись.

АПД. Тільки зараз помітив, що Саруман на Троцького схожий...
АПД-2. Автор - Н. Эдельман.

@музыка: Но от тайги до Британских морей... Армия Мордора всех сильней.

@настроение: Ржу-ні-магу

@темы: сильмовське, фанфік

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Цього літа на JRRT-фесті я зостався без плюшок) І то в улюбленому мною жанрі АУ. Може тому, що був зайнятий ФБ, а може тому, що трохи нервувався. Але з трьох написаних мною фіків два відверто стьобні, а третій доволі заплутаний за сюжетом.
Однак - і вводні були доволі тяжкими. Скажімо - як уявити собі, що буде, якщо Нолофінве зостанеться в живих опісля Браголлах, а потім разом з Фінгоном переживе Нірнает. Ясна річ, що при такому розкладі поразка буде не такою страшною, а Маедрос не спізниться на битву та ще й прихитриться завалити Глаурунга. Але поруч Сильмарил - той самий, доріатський. І щоб добути його - потрібна не зброя, а дипломатія. Особлива...


К 5.5. Финголфин выжил после Браголлах и пережил Нирнаэт, Фингон тоже. В остальном события остались в рамках канона. Что будет с Дориатом при таком развитии событий?


Покои госпожи Артанис-Галадриэль в ее охотничьем домике средь Дориатского леса были убраны скромно, но со вкусом. Госпожа сидела у камина с бокалом вина в руке и иронично поглядывала на собеседника.
- Вы, нолдор, - сказала она с улыбкой, - хорошие воины, но плохие дипломаты.
Собеседник, черноволосый нолдо, поправил заплетенные в косы волосы и отозвался с улыбкой:
- Сестрица, но ведь ты тоже нолдэ...
- На одну четверть, - улыбнулась Галадриэль, - но согласись, Отважный, ведь ты тоже не блистал успехами в переговорах с королем Диором.
читать дальше


@музыка: Joe Dassin Taka Takata (la femme du toréro)

@настроение: нормальне

@темы: моя творчість

17:47

Цитата

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Коли граєш з Богами, забудь про здоровий глузд і не прислухайся до нібито розумних порад. Смерть все одно настане, але Вальгалла краща, ніж Хелль. Аси поважають тільки тих, хто в змозі їм суперечити.

Промова Хьорварда, конунга данів, котрий по тому виграв безнадійну битву.

@музыка: Веремій Народжені бути вовками

@настроение: Медитативне

@темы: літературне

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Не можу заснути, хоч застрелься... У дядечка повний бар спиртного, але мені туди зась.
Сиджу, читаю Лук'яненка - "Останній дозор". Щось він з кожним дозором пише все гірше і гірше.
Вимушена тверезість вже починає набридати :gigi:
Ніщо так не допомагає від безсоння як трошки коньячку під лимончик...
А у дядечка в барі є коньяк, а в холодильнику - лимончик. :lip:
Тільки ж завтра отримаю від жінки за порушення по повній.
Але все ж таки варто ризикнути :alles:

@музыка: нема

@настроение: а хто п'є - тому наливайте...

@темы: особисте

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Не люблю фіки, де ельфи, створені Толкіним, гвалтують, катують і займаються содомією, груповухою та іншими рейтинговими речами. Вважаю, що в таких фіках звір-обоснуй здох від недогляду.
Говорив це і буду говорити цілком відкрито і не соромлячись, а також не боячись зачепити ніжні почуття авторів подібних фіків.
Чому? За лордів кривдно. Такий ось я дурень, хоч мені вже і добре за тридцять.)

Не люблю фики, в которых эльфы, сотворенные Толкиным, насилуют, пытают, а также занимаются содомией, групповухой и прочими вещами на рейтинг. Считаю, что в таких фиках зверь-обоснуй сдох с голодухи.
Говорил это и буду говорить абсолютно открыто, не стесняясь, а также не боясь задеть нежные чувства авторов подобных фиков.
Почему? За лордов обидно. Такой вот я дурень, хотя мне уже далеко за тридцать)

@музыка: нема

@настроение: медитативне

@темы: ФБ

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
27.09.2012 в 23:23
Пишет  Klod:

Юрій Іздрик

У кімнаті моїй зусібіч павутина. Це не пастка на мухи, не сіть на осетра,
Це — мій кокон, мій плащ, пелерина, перина... що там ще? Це мій бункер, і хащі, і нетрі.
Павутина міцна і вона знадобиться, поки я не дозрію, щоб виповзти в люди.
А чи вийде метелик, павук, чи блощиця, а чи може, хробак — то вже буде, як буде.
Павутина коштовно відблискує небом, коли зранку роса осідає на нитях,
Як намисто. У разі потреби, мов на вервиці ним рахуватиму миті.
Біологія цифр, арифметика крапель... Я поки-що людина, здається, людина...
Павутина — це шифр, павутина — це драп, це — процесор, це просто собі павутина.
Я тимчасом гостритиму щерблені ікла, розганятиму кров регулярно і чесно,
А на весну, можливо, проб'юся крізь вікна, розіб'юсь і воскресну. Або не воскресну.

URL записи

@музыка: нема

@настроение: задумливе

@темы: поезія

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
І ще один текст з мотиватора Драббл фесту. Третє місце і трохи інакше сформульована тема. Однак сенс все той же - король Фінве вижив. Що буде далі?

Т9-25/Т10-56. Финвэ остался жив после визита Мелькора в Форменос. Как это повлияло на дальнейшее развитие событий

- Ну ты пойми, Финвэ, друг мой, ну не могу я этого сделать...
Зала была освещена лишь отблесками огня из камина. В черном провале окна иногда вспыхивали огоньки факелов - эльфы, прекрасно видевшие в темноте, пытались освещать улицы этими примитивными светильнями. Тьма давила на душу как камень.
Оба собеседника, однако, помнили жизнь при звездах, до отбытия в Валинор. Им привыкнуть было легче, нежели молодым, от рождения видевших свет Двух Дерев.
Свет погибших Двух Дерев.
читать дальше


@музыка: Хорта "Життя продовжується, брате..."

@настроение: нормальне

@темы: моя творчість

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Виставили міді - зітхнули з полегшенням.:D
Вважаю, що цей левел ми закінчили гідно і - не побоюся цього слова - канонічно. Це було дуже непросто, враховуючи вимоги левелу. І коштувало райтерам недешево - мені, наприклад, тепер довго будуть снитись власноручно описані жахи :D
Якщо врахувати, що до ФБ я ніколи в такому стилі не писав, то подібний досвід є корисним, хоча навряд чи знадобиться в майбутньому. Графічне описання страхіть - це не для мене.
В якості реклами - наші міді
"Это горькое слово - свобода" - халадини, їхня боротьба з орками, леді Халет та її стосунки з лордом Карантіром.
"Игрушка"; - історія ельфа, викраденого орками ще дитиною в дні "до Сонця і Місяця", і перетвореного в Ангбанді на щось жахливе...
"Затмение" - Нуменоре, ну куди ж на 4 левелі без Нуменоре... Розгул террору на острові в часи правління Ар-Фаразона.

Враження від творчості колег

перевод впечатлений от творчества коллег

@музыка: "Ой дівчино-бережанко" Фольк

@настроение: нормальне

@темы: ФБ

17:27 

Доступ к записи ограничен

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
В руках книга того ж таки Фаулза "Дівчина французького лейтенанта"
Передбачаю море насолоди, гарячі бутерброди до чаю і купу інших радощів.
Синулю ми увіпхнули в машину в останню хвилину, вирвавши з бабусиних обіймів :-D, і він тепер гасає садом.
Школа почекає, нам з ним і тут добре.
Спробував зранку покрутити залізо - дружина розкричалася. Дійсно, ранувато - але ж хочеться.
Щось знову закашляв, але думаю, що це минеться. Повітря тут солодке, інше, ніж у місті.







І коли на душі добре - теж усміхайся :)

@музыка: А. Сердюк "Солов'їний сад"

@настроение: чудове

@темы: особисте

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Молодому козакові мандрівочка пахне. На цей раз цілком приємна і безпечна.

І для підняття бойового духу


Прослушать или скачать Хорта Життя продовжуеться , брате бесплатно на Простоплеер

@музыка: Хорта життя продовжується, брате

@настроение: нормальне

@темы: особисте

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)


Поздравляю отважного кэпа нашей команды, сурового знатока канона Сильма и просто хорошего человека  julia_monday с Днем Рождения. Счастья, здоровья, счастливой семейной жизни, и - несмотря на то, что сейчас осень - вечной весны в душе.

И дарю стихотворение Р. Фроста, мне кажется - оно о нас, толкинистах. О тех, кто все время смотрит на Запад, пытаясь разглядеть там свет блаженного Валинора.

Стоим по всей земле,
Повсюду и везде, -
Стоим спиной к земле,
Стоим лицом к воде.

Стоим, глядим туда,
Где не видать ни зги -
Лишь ближние суда
И чаячьи круги.

Здесь пена по камням,
А там по скалам бьет.
Стоим по берегам,
Глядим в бескрайность вод.

Нам в даль не заглянуть
И глуби не познать, -
Но с места не шагнуть
И глаз не оторвать.



@темы: ПЧ і роззява Ноло

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Дж. Фаулз. Волхв. Улюблені цитати

Все таки - яким давнім історичним минулим уже є для нас ті часи...




@музыка: Joe Dassin A toi

@настроение: меланхолічне

@темы: літературне

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
23.09.2012 в 23:41
Пишет  fandom Silmarillion 2012:

fandom Silmarillion 2012: Внеконкурс: Level II. Quest 5: миди от G до PG-13


URL записи

@музыка: Ранкова тиша

@настроение: Нормальне

@темы: ФБ

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
20.09.2012 в 14:15
Пишет  Marven:

Равноденствие совсем скоро.
16.09.2012 в 12:26
Пишет  Хейда:

Слушай, сестра, мир говорит с тобой
Голосом птиц, голосом трав теплой земли.
Слушай, сестра, мир говорит со мной
Звоном нагретых на солнце сосен в древних холмах.
Лось пробежал потаенной тропой – лето проходит,
Тетерев хвост распустил и танцует – лето проходит,
Слушай осеннюю песню севера.

Слышишь, брат – осень зовет тебя
В темное небо голосом птиц, шумом дождя.
Слышишь, брат – осень зовет к себе
Ярким и ясным золотом листьев, гомоном стай.
Дикие гуси клином летят – лето проходит,
В небе высоком кричит пустельга – лето проходит,
Слушай осеннюю песню севера!

Слышишь, небо – мы говорим с тобой
Голосом бубна, танцем осенним, дымом костров.
Слышишь, небо – племя зовет тебя
Танцем осенним, голосом флейты в древних холмах.
Женщина выйдет на берег с котлом – лето проходит,
Мальчик, играя, находит перо – лето проходит,
Слушай осеннюю песню севера.

(с) Кэти Тренд

URL записи

URL записи


@музыка: Шопен Прелюдія "Краплі дощу"

@настроение: дім, милий дім...

@темы: поезія

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Мотиватор останнього Кола Драббл фесту складався з двох частин, двох схожих тем. Тому і оповідки у мене там дві. Це виконання медальки не отримало, зате отримало купу тапків, головним з яких було, що Феанаро тут білий і пухнастий.
Я так не вважаю, але, щоб відпочити від ФБ-пристрастей, записую оповідку собі в актив


Т10-100. АУ. Морготу не удается убить Финвэ и похитить Камни. Дальнейшее развитие событий.

- На нас напали! - обычно спокойный Нельяфинвэ сейчас почти кричал, - мы как раз были на охоте, когда нечто ворвалось в Форменос.
- Что с отцом?- спросили одновременно Феанаро и Нолофинвэ, а чувствительный Арафинвэ побледнел и вздрогнул.
- К счастью мы уговорили короля поехать с нами, - сказал Макалаурэ, - к счастью, потому что государь не любит охоты. Я ее тоже не люблю, но Турко буквально выпихнул меня за ворота.
- В крепости все вверх дном, - продолжал докладывать Нэльо, - сокровищница разграблена. Жертв нет, но Камни, твои Камни, отец...
- Неужели, мой старший сын, ты думаешь, что я так неосторожен, что буду держать их в сокровищнице, - фыркнул Феанаро, - коня мне..
Он на секунду задумался, что было вообще-то для Пламенного несвойственным, и добавил:
- Мне и братьям. Мы едем в Форменос.
Потом вскочил в седло и помчался галопом, забыв про испорченный праздник, изувеченные деревья и недовольное лицо Тулкаса.

читать дальше




@музыка: К. Єрофеєв "Осіннє танго"

@настроение: нормальне

@темы: моя творчість

08:58 

Доступ к записи ограничен

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра