І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
13.10.2012 в 00:38
Пишет  Klod:

Мария Щербинина


читать дальше

URL записи

@музыка: Lind Erebros Валінор

@настроение: Вролінг

@темы: арт

07:34 

Доступ к записи ограничен

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

07:32 

Доступ к записи ограничен

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

07:30 

Доступ к записи ограничен

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

16:41

Мовне

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Коли народ відмовляється від мови предків (відмовляється - яке точне слово), марно шукати виправдань, їх немає.

@музыка: Нема

@настроение: Так собі

@темы: білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Коли я прочитав, що мешканці підмосковного Домодєдова хочуть відділитися від Росії і вступити в Євросоюз в якості вільного міста, я навіть не здивувався - отже домодєдовців таки дістали.

Я упав і вмер, коли побачив головного домодєдовського сепаратиста з прапором майбутньої вільної республіки Перемисль в руках.

mn.ru/moscow_people/20121004/328094677.html - подробиці тут

Євген Архіпов, звичайно, пояснює символіку прапора, жодним словом не згадуючи про Україну. Хоча тримає в руках бойовий прапор УПА з тризубом на ньому.
А-а, я хочу бачити цю республіку на мапі світу :lol:



АПД І на хлопцеві чорна вишиванка... Пане Архіпов, не шифруйтеся, ви, напевне, Архіпенко, або Архіпчук :lol:

@музыка: МНК "Повстанський марш"

@настроение: веселюся

@темы: білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Випадково побачив в якоїсь бабульки, з тих, що стоять біля базару з різними непотрібними дрібничками пошарпаний екземплярчик художньої біографії Джека Лондона, модель Ірвінга Стоуна.
Купив - вірніше дав бабульці трохи більше грошей, ніж вона просила.
Книжку підклеїв, і вона ще протримається довго.
Містер Набоков, той самий, котрий з "Лолітою", колись стверджував, що Дж Лондон в Америці не є популярним, і взагалі не письменник.
Якби він знав, як мені байдуже до його оцінки. :gigi:
Може, опісля біографії, захочеться щось перечитати з україномовного 12-томника, колись подарованого мені мамою на 12-ліття :gigi:
Правда-правда, Ноло здитинів і бажає читати старого доброго Джека.

@музыка: System of a Down "Chop Suey!"

@настроение: Ще ніхто не зіпсував

@темы: літературне

00:56 

Доступ к записи ограничен

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Поцупив у [J]~Elle[/J] таку ось іграшку. Чим би доросла дитина не тішилась... Це я про себе:gigi:

Флешмоб заховано тут

@музыка: багато хорошої музики

@настроение: відпочиваю

@темы: Флешмоб

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Роздуми, такі вони роздуми.

Нарешті зрозумів, що мене напружує в цьому гоні. Те, що гра не командна, і всі проти всіх. Більше того - найчастіше гравець намагається вгадати гравця, часто вгадує невірно і починає гон уже не на перса, а на того, хто грає. Гравець, котрий потрапив під роздачу, не може зрозуміти агресію, і починає відмахуватись на всі боки, уже зачіпаючи інших.
Неладно щось у королівстві Лоріенськім...

Коротке резюме:
- Ноло не привык играть один, без команды вокруг и за спиной
- Предложение разгадывать персонажей - плохая идея, уже все разгадывают, угадывают неправильно, и гон принимает странные обороты.
- Пожизневка в игре - это еще в Парламенте ни к чему хорошему не привело.
- Посмотрю, что будет дальше - треш и угар только начинается)

@музыка: нема

@настроение: А на дворі дощ. Змок, замерз і злюка.

@темы: сильмовське, білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Рефлексії пофігіста Ноло




@музыка: Фірнвен Пєпєльний вальс

@настроение: пофігістичне

@темы: особисте

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Инквизиция


Ну і для чого я в це вліз?
Персонаж без жодної можливості вролінгу. прокурор - маньяк, адвокат... ну адвоката вибрав сам :gigi:
Лівий аккаунт - ненавиджу перемикати дайрі на смартфоні. Я тому в Парламенті і на Саурона аккаунта не заводив. Власне не тільки тому, але це одна з причин.
Обвинувачувати і то дісталося не того, кого хотів. І чому мені не дали зостатись Нолофінве...

Треба привести себе в належний настрій, бо наближається день суду.





@музыка: Моцарт Lacrimosa

@настроение: меланхолічне

@темы: сильмовське, білочки

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Поздравляю отважного бойца команды Silmarillion  naurtinniell с Днем Рождения. Здоровья, счастья и всяческих благ земных и небесных.
Удачи и радости, успехов во всем, а также желаю еще много раз побывать на любимом острове)

И дарю стихотворение Н. Гумилева
***
Я в коридоре дней сомкнутых,
Где даже небо – тяжкий гнёт,
Смотрю в века, живу в минутах,
Но жду Субботы из Суббот;
Конца тревогам и удачам,
Слепым блужданиям души...
О день, когда я буду зрячим
И странно знающим, спеши!
Я душу обрету иную,
Всё, что дразнило, уловя.
Благословлю я золотую
Дорогу к солнцу от червя.
И тот, кто шёл со мною рядом
В громах и кроткой тишине,
Кто был жесток к моим усладам
И ясно милостив к вине;
Учил молчать, учил бороться,
Всей древней мудрости земли, -
Положит посох, обернётся
И скажет просто: "Мы пришли".

***

Есть Бог, есть мир; они живут вовек
А жизнь людей мгновенна и убога,
Но всё в себя вмещает человек,
Который любит мир и верит в Бога.







@темы: ПЧ і роззява Ноло

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Мрія багатьох толкіністів - Берен не йде до Нарготронду, а вирішує, як і личить епічному герою, добувати Сильмарил самотужки. Лутіень, як вірна подруга епічного героя, наздоганяє його і вказує дорогу до Ангбанду, більш безпечну, ніж та, якою чомусь понесло Фінрода з його загоном. Далі - все по канону: Моргот, танок, Сильмарил, виламаний з корони, Каргарот, відкушена рука з каменем у ній. А Фінрод тим часом...

К 5.10. АУ. Берен не идет в Нарготронд. Дальнейшее развитие событий.

Финрод не знал, куда ездили его гости и родственники. Несмотря на тревожное время, братья-Феаноринги часто выбирались на охоту - на орков или гауров. Иногда сами, иногда во главе небольшого отряда.
читать дальше




@музыка: Океан Ельзи Відпусти

@настроение: ліричне

@темы: моя творчість

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
04.10.2012 в 18:09
Пишет  fandom Silmarillion 2012:

fandom Silmarillion 2012: Level V. Cпецквест (2 мини, 1 драббл, 2 коллажа)


URL записи

@музыка: Кельтські танці

@настроение: нормальне

@темы: ФБ

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
По наводці  ~Elle

Зостатися ельфом навіть в найжахливіших обставинах...





АПД

А на цей малюнок натрапив випадково. Чимось приваблює - можливо дитячим усміхом. Автора не знаю...

@музыка: "Світе мій", фольк

@настроение: меланхолічне

@темы: сильмовське

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Продивився заявки - чомусь жодна не зачепила... Сумно.

Крутиться в голові сюжет ось за цим малюнком... Я вже навіть персонажів поіменував...


@музыка: нема

@настроение: меланхолічне

@темы: драббл фест, роздуми

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)


Н. Білоцерківець

Забуваються лінії запахи барви і звуки
Слабне зір гасне слух і минається радість проста
За своєю душею простягнеш обличчя і руки
Але високо і недосяжно вона відліта

Залишається тільки вокзал на останнім пероні
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і от
Вже вона роз'їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот
Залишилась любов але краще б її не було

В провінційній постелі я плакала доки стомилась
І бридливо рум'яний бузок заглядав до вікна
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна
Затихала стихала банальна вокзальна весна

Ми помрем не в Парижі тепер я напевно це знаю
В провінційній постелі що потом кишить і слізьми
І твого коньяку не подасть тобі жоден я знаю
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми

Надто гірко ми плакали і ображали природу
Надто сильно любили коханців соромлячи тим
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим

@музыка: Мертвий півень "Ми помрем не в Парижі"

@настроение: меланхолічне

@темы: українське, кліпи

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Зранку вже отримав каву з тортиком, і цілий жмуток скарг на дядечка, який цілий місяць шикував моїх дівчат. Віддані оченята - "ми так чекали на вас" :gigi:
Ще б пак - я люблю дівчат, і ніколи не намагаюся ускладнити їм життя.
Дівчата думають, що у відрядженні я захворів і довго лікувався. Жаліють мене - я схуд, зблід, але...
"Ви стали такой інтересний..."
Правильно - був просто здоровий лось, а тепер став схожим на месье Грушницького з печаткою страждань на чолі :gigi:
Роботи накопичилось - чортова уйма, бідолашний дядечко ніколи не міг розібратися в цих папірцях, він практик, а не теоретик.
Приходили тиждень тому якісь типи від міськради і наказали всім голосувати за партію Регіонів. Зовсім уже озвіріли тварюки. Дядько кивав головою, а коли вони вийшли, від усього серця показав їм услід здоровенну гуляйпільську дулю. Дівчата оповідали про це і хихотіли.:-D
Усе стає на рейки - хвала Богам.

Посилання на форумну гру, гублю їх постійно

@музыка: А. Сердюк "На Бабурці, на місточку..."

@настроение: робоче

@темы: особисте

І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Руны
Оракул на каждый день: вытянуть руну

@музыка: К. Єрофеєв "Ще зоря не зійшла..."

@настроение: меланхолічне

@темы: тести