Доріатський синдром.

Драббл з 2 левелу ФБ. З циклу про невідомих солдат Белеріандських воєн. Оповідає про себе воїн Першого Дому, колишній слуга лорда Келегорма

Название: Дориатский синдром
Бета  Mira Melledain
Размер: драббл (590 слов)
Пейринг/Персонажи: НМП из нолдор
Категория: джен
Жанр: ангст
Рейтинг: G
Краткое содержание: Отгремели бои, сменились эпохи. Но для эльда из дружины лорда Келегорма война никогда не кончится, он ею болен. И болезнь эта называется "дориатский синдром".


У мертвых удивленные лица...
У того синда, которому я пробил мечом горло, тоже было удивленное лицо мертвеца. Даже когда он был еще жив.

Мне они снятся ночами, эти удивленные лица.
У лорда Келегорма, когда он лежал мертвым в тронной зале Менегрота, лицо было тоже удивленным: он словно не верил в то, что и ему прийдется уйти на Запад самой короткой тропой.
А я вот вернулся на корабле. На одном из последних.
Теперь жалею - там, в Эндорэ, мне ничего не снилось. Даже дети Диора. Теперь вот снятся тут, в тишине и покое.
Мы не смогли их убить - я и Халлон. Сбросили с седла в сугроб и повернули коней. Здесь я узнал, что про это даже в летописях есть: "жестокие слуги Келегорма". Хорошо хоть не назвали по именам: то ли пожалели, то ли просто забыли, как нас и звали.
У вестового лорда Маэдроса, в грудь которого Халлон вонзил меч, тоже было удивленное лицо - он не ожидал удара от своего же нолдо. А Халлон продолжал размахивать оружием и кричать как безумный: "Хватит! Хватит!"
Халлона убил сам лорд - одним ударом своего страшного клинка. Ибо Халлон бросился на нас и успел уложить троих, прежде чем лорд Маэдрос остановил его.
Там тоже было двое детей - в Гаванях... С ними ничего не сталось, лорды позаботились о них. Но Халлон... Кто знает, что ему почудилось перед тем, как он повернул оружие против своих.

Иногда мне снятся и хорошие сны...
Как мы рубились с орками - я и Халлон, там, в Аглоновом проходе. Как я лежал раненый на горячих камнях и смотрел в небо. Там, в высоте, парил орел. Наблюдал...
Халлон вернулся за мной. Он сказал лорду Келегорму: там остался мой otorno, я прошу вас... Лорд отпустил его.
Халлон тащил меня на себе добрую половину дороги до Химринга. Мы ведь не знали, что лорды уйдут с обозом на юг, хотя могли бы и догадаться: по сожженному Химладу с беженцами и раненными было не пройти.
Жажда палила нас, мы пили воду из грязных луж и жевали мокрую землю. И все таки это хороший сон.

Я редко выхожу из дома. Да, я дома, а не на Тол-Эрессэа - изгнанники потихоньку переселились в Тирион.
Я не могу ходить по улицам - мне кажется, что на меня бросают косые взгляды все встречные эльфы. Хотя в летописи и не указаны имена жестоких слуг, но вдруг кому-то что-то стало известно.
Я не могу гулять по окрестным полям - без меча я чувствую себя неловко, а здесь никто не носит оружия. Я постоянно начеку, словно ожидаю внезапного нападения врагов. А потому хожу медленно и плавно. И постоянно прислушиваюсь к звукам за спиной.
Эта роща на полдороге до Валмара очень удобное место для засады. Этот овражек - тут можно укрыться от стрел. Топот копыт, далекий вой... Моя рука бессильно опадает, не найдя ни меча, ни лука. Но это всего лишь гончие Оромэ несутся по полям, а вслед за ними спешат охотники.
Этот лес, который никогда не знал зимы, напоминает мне другой, засыпанный снегом. Двое детей под деревом... Они плачут? Нет, они улыбаются мне, они ведь не читали летопись и не знают про жестоких слуг Келегорма.
Зачем я вернулся?
Я был предан лорду Келегорму и дому Феанора. Я не оставил бы лорда даже после той истории в Нарготронде. Когда мой лорд прибыл в Химринг на одном коне с братом, без своих воинов и даже без своего верного пса, то мы с Халлоном вернулись на службу, не задав ему ни единого вопроса.
Халлон счастливчик, он ныне в Мандосе, подле своего лорда.
Зачем я вернулся? Здесь, в стране вечного мира, я не смогу даже умереть.

@музыка: Моцарт Lacrimosa

@настроение: меланхолічне

@темы: ФБ, моя творчість

---

Щодня з нолдор. День п'ятий.

Це те саме єдине зображення цього моменту, яке мені більш-менш подобається. Більш-менш тому, що Феанаро тут нагадує римського воїна і трошки не вписується в моє бачення цього полум'яного образу. А Нолофінве чудовий - адже зберегти поставу і гідність, коли в тебе тицяють наточеною залізякою доволі важко.
Переляканий Фінве на задньому плані додає колориту. Напевне перебирає у голові всі хиби виховання своїх милих діток.
Мораль цієї історії - ніколи не розмовляйте з невідомим Валою, а також не вірте оповідкам, котрі цей Вала розпускає по Тіріону.
Якби не це - то до махання мечем напевне не дійшло б. Адже головне звинувачення Феанаро було в тому, що брат збирається зайняти при батькові його місце. Так що, мабуть, всупереч суспільній думці брати не поділили перш за все татову любов...

@музыка: нема

@настроение: Понеділок - день важкий

@темы: флешмоб

---

Читальний зал

Озар "Святослав Хоробре"

Озар подає версію, що мати князя Володимира була хазарського роду. Певних доказів цьому нема, як би він не намагався віднайти хоча б непрямі докази. Принаймні наявність у Малуні брата, котрого звали Добриня, розбиває цю версію вдрузки.
Найгіршими зрадниками стають якраз свої - це аксіома. Для того, щоб купитись на візантійське золото і принцесу в жони, Володимиру не потрібно було бути напівхазарином.
А мене з цього приводу зацікавило те, про що Озар не писав - бо це ж уже подальші події.
Озар говорить про те, що у візантійців була розвинена розвідка, шпигунство, і вони були дуже вправні в таємній війні.
Так ось - ким був священик на ім'я Анастас, котрий здав Володимиру Херсонес, пожертвувавши тим самим своїми ж земляками, потім став у переможця радником, а тоді - опісля хрещення - і духівником. Тобто - він знав найпотаємніші помисли князя, куди ж ліпше.
Мені здається, що за сучасними званнями Анастас був не менше як полковником візантійської розвідки)

Візантійський шпигун за роботою

@музыка: нема

@настроение: посереднє

@темы: літературне

---

Щодня з нолдор. День четвертий.

Цей малюнок Дженні Дольфен теж люблю. Тут брати про щось мирно розмовляють, а Нолофінве усміхається брату. І віриться, що нашорошений Феанаро теж усміхнеться і перестане врешті-решт думати про родичів зле.
Мені здається, що примирення і добрі стосунки були б цілком реальними, якби не втрутився Мелькор і не почав розпускати лихі чутки.
До того, щоб брати полюбили одне одного зосталося зовсім небагато. Але тут, на жаль, Валар дали поганцю амністію...

@музыка: Канцлер Ги "Древний камень у межи..."

@настроение: нормальне

@темы: флешмоб

---

Про візитку

Наша візитка... Якби все почати спочатку, то я б обстоював трагічний суворий варіант. Але після бою кулаками не машуть.
А задумка була хорошою - тільки ж для внутрішнього користування.
Отже - міська божевільня. Лікарі в шоці - у багатьох людей дивна форма психозу. Вони таке розповідають, що навіть звиклі до всього психіатри розводять руками.

Ось загальна палата - а в ній семеро студентів. Не розібрати - чи то приятелі, чи то родичі... Найстарший, як найбільш контактний, охоче відповідає на запитання лікаря...

Он говорит, что его зовут Маэдрос...

А ось поруч - палата VIP. В ній лежить "крутий", пострах кількох районів. Він теж говорить дивні речі

А звали меня - Финголфин

@музыка: Дзідзьо "Український гоп-стоп"

@настроение: нормальне

@темы: ФБ

---

Сольвейг співає...

Співає Євгенія Лагуна. "Пісня Сольвейг" в сучасному стилі. Співачка чимось схожа на нолде)

Для порівняння - моя улюблена Kirsten Flagstad

А взагалі, якщо чесно, то я більше люблю слухати саму музику Гріга. Голос мене відволікає від занурення у медитацію)

Грає Берлінська філармонічна оркестра

@музыка: Гріг "Пісня Сольвейг"

@настроение: Ранкове, до кави

@темы: класика

---

Щодня з нолдор. День третій

Зображень, де Феанаро загрожує брату мечем, доволі багато - і мені з них не подобається жодне. Окрім одного, але про нього потім.
А ось таке зображення я знайшов лише одне. Брати на святі Врожаю. Вони примирились, і Нолофінве тільки-но присягнув іти за братом, куди б той не повів. Опісля довгої ночі непорозумінь настав світлий день миру. І брати стискають одне одному руки - а у вікна зали останні хвилини ллється світло Двох Дерев. Відлік часу пішов - до Виходу нолдор зосталися лічені хвилини.
Малюнок не дуже якісний, але загальна атмосфера передана вірно.

@музыка: "Наші партизани" "Чуєш брате мій..."

@настроение: ліричне

@темы: флешмоб

---

Щодня з нолдор. День другий

Тільки-но зійшла Анар... І звелів король сурмити в срібні сурми і розвернути стяги. І йшли воїни по високим травам, що підіймалися з-під землі назустріч сонцю, а квіти стелилися ельфам під ноги, вітаючи приречених на борню і загибель.
І вдарив Нолофінве мечем у браму Ангбанду, ще не відаючи, що за ворог зачаївся у Чорній Твердині.
Та ворог не вийшов - дивно... Адже нолдор були змучені, втомлені, просто з Гелькараксе. Невже Моргот злякався тільки Анар?

варіант цього ж таки малюнку, тільки при сході Ітилю

Можливо - це король кличе воїнів на їх першу битву на берегах Ендоре. Ту, в якій загинув юний Аракано.

Так мені здається, незважаючи на те, що на обох малюнках зображено вже вповні розквітлу природу)

@музыка: Л. Ереброс Нолдор

@настроение: задумливе

@темы: флешмоб

---

Після битви.

Роздуми, такі вони роздуми

Ну, по перше, до того, як мене запросили до команди, я нічого взагалі не знав про цей захід. А те, про що дізнався в процесі, збагатило моє розуміння людства як досить дивної спільноти)
Отже - по стратегії і тактиці.
Багато хто говорить, що Толкін-фендом мав іти на битву однією командою. Я завжди і всією душою за єдність, але тут якраз трапився випадок, коли єдності бути не могло саме з духовних причин.
Дух команди визначає її ядро. Ядро команди Сильма - ідеалістичні прихильники канону, девіз яких "Професор завжди правий" Прихильники, незалежно од віку, минулих часів фендому, коли рольовики відчували себе лордами в плащах з завісок і з дерев'яними мечами, і коли спектр любові до персонажів мінився від обожнення до любовного стьобу.
Ядро команди JRRT- це більш сучасні, молодші як не віком, то духом толкіністи сучасності, девіз яких "Мій лорд завжди правий" - це в кращому разі. В гіршому - "Мій погляд на Арду завжди правий", або навіть і таке - "Я маю право робити зі світом Арди все, що захочу, і хто може мені заборонити"
Дійсно, заборонити не може ніхто - окрім себе самого)
Власне кажучи - подібний погляд не такий уже й новий, він почав формуватися ще в 90 роки, з появою ЧКА та "Послє пламєни" Але розквітнув в останнє десятиліття.
До команди Сильму я потрапив випадково - я аж ніяк не каноніст і не войовничий "антислешер". Однак, тепер, озираючись назад, я розумію, що з другою командою у мене не було б такої духовної єдності, як з моїм любим Сильм-екстримом.
Так що розділення Толкін-фендому на дві гілки було, як то кажуть, цілком передбачуваним.
Стратегічні досягнення.
Наші райтери зуміли пройти по левелам, не зламавши персонажів. Можливо тому, що для нас це не ляльки і не персонажі комп'ютерної гри. Не дати навіть на 4 левелі жодного ООСу - це велике досягнення. Дійсно - лорди Сильму не гладіатори, щоб виставляти їх на арені для втіхи глядачам.
Ми намагалися брати теми, котрі до нас мало хто розкривав. Особисто я писав оповідання, котрі можна назвати невеличким циклом про "невідомих солдат Белеріанду". Я розумію, що читачі - знавці хотіли перш за все вкотре подивитись на лордів, але нам хотілось показати світ Арди так би мовити у повному обсязі.
Особлива вдячність нашим артерам і ляльководам - вони змогли зробити так, щоб навіть на 4 левел було приємно дивитись.)
Стратегічні помилки.
Нашою "атакою Гвіндора" була візитка. Коли ми її робили, то я перший вважав, що це буде здорово. І воно таки вийшло здорово - і дуже смішно.
Але смішно для тих, хто добре знає матеріал. Оскільки серед нас, здається, не було учасників ФБ минулих років, то ми й не прийняли до уваги, що стороння людина цих жартів може просто не зрозуміти. Це- на мій погляд - єдиний серйозний прокол за всю битву: візитка спрямована всередину фендому, а не назовні.
Ну, а що мене найбільше вразило в ФБ - так це певна група читачів. Та, котра обсіла амфітеатр інсайду. Чомусь маю враження, що всім цим анонам років по 15, не більше. А тому не буду кривдити дітей, скажу лишень, що у дорослих вони можуть викликати своїм кривлянням тільки сміх.
Успіх у певної серйозної групи читачів, на мій погляд, перекриває всі "атаки клонів" з лихвою)
І трохи по деанону. Те, що мені сподобалось у колег, виявилось написаним і людьми, котрі мені подобаються. А те, що не сподобалось до повного неприйняття - або незнайомими особами, або особами неприємними. Так що диссонансу я не відчув.
Але виявив одну цікаву річ. Певна людина, котра свого часу пішла з нашої команди, була, виявляється, у колег дуже активною бетою. І свого часу та ж сама людина в дуже різких виразах була проти того, щоб на 2 левел виставили моє оповідання про двох закоханих, котрі, оточені ворогами, кидаються зі скелі.
Ця людина говорила, що це моє оповідання протирічить духу Толкіна. А тепер я передивився список оповідань, котрі та людина бетила, і подумав - а чи були з її боку такі самі буремні протести проти, наприклад, некрофілії в Арді. І якщо самогубство персонажів протирічить християнському духу Толкіна, то згвалтування мертвої та інші подібні оповідки з точки зору цієї особи напевне відповідні світу Професора-християнина. Дуже не любдю фальші в людях.

Перевод

Ну, во первых, до того, как меня пригласили в команду, я вообще ничего не знал об этом мероприятии. А то, о чем узнал в процессе битвы, обогатило мое понимание человечества как довольно странного сообщества)
Итак - по стратегии и тактике.
Многие говорят, что Толкин-фэндом должен был идти на битву одной командой. Я всегда и всей душой за единство, но тут как раз тот случай, когда единства быть не могло именно из-за духовных причин.
Дух команды определяет ее ядро. Ядро команды Сильма - идеалистичные сторонники канона, девиз которых "Профессор всегда прав" Сторонники, независимо от возраста, былых времен фэндома, когда ролевики чувствовали себя лордами в самодельных плащах и с деревянными мечами, и когда спектр любви к персонажам менялся от обожания до любовного стеба.
Ядро команды JRRT - это более современные, младшие если не по возрасту, то по духу толкинисты современности, девиз которых "Мой лорд всегда прав" - это в лучшем случае. В худшем - "Мой взгляд на Арду всегда прав";, или даже и такое - "Я имею право делать с миром Арды все, что захочу, и кто может мне запретить?"
Действительно, запретить не может никто - кроме себя самого)
Собственно говоря - подобный взгляд не такой уж и новый, он начал формироваться еще в 90 годы, с появлением ЧКА и "Послє пламени" Но особо расцвел в последнее десятилетие.
В команду Сильма я попал случайно - я отнюдь не канонист и не воинственный "антислешер". Однако, теперь, оглядываясь назад, я понимаю, что со второй командой у меня не было бы такого духовного единства, как с моим дорогим Сильм-экстримом.
Так что разделение Толкин-фэндома на две ветви было, как говорят, вполне предсказуемым.
Стратегические достижения.
Наши райтеры сумели пройти по левелам, не сломав персонажей. Возможно потому, что для нас это не куклы и не персонажи компьютерной игры. Не дать даже на 4 левеле ни одного ООСа - это большое достижение. Действительно - лорды Сильма не гладиаторы, чтобы выставлять их на арене для удовольствия зрителям.
Мы пытались брать темы, которые до нас мало кто раскрывал. Лично я писал рассказы, которые можно назвать небольшим циклом о "неизвестных солдатах Белерианда". Я понимаю, что читатели - знатоки хотели прежде всего в очередной раз посмотреть на лордов, но нам хотелось показать мир Арды так сказать в полном объеме.
Особая благодарность нашим артерам и кукловодам - они смогли сделать так, чтобы даже на 4 левел было приятно смотреть.)
Стратегические ошибки.
Нашей "атакой Гвиндора" была визитка. Когда мы ее делали, то я первый считал, что это будет здорово. И оно таки получилось здорово - и очень смешно.
Но смешно для тех, кто хорошо знает материал. Поскольку среди нас, кажется, не было участников ФБ прошлых лет, то мы и не приняли во внимание, что посторонний человек фэндомных шуток может просто не понять. Это - на мой взгляд - единственный серьезный прокол за всю битву: визитка направлена внутрь фэндома, а не наружу.
Ну, а что меня больше всего поразило в ФБ - так это определенная группа читателей. Та, которая обсела амфитеатр инсайда. Почему-то у меня впечатление, что всем этим анонам лет по 15, не больше. А потому не буду обижать детей, скажу только, что у взрослых они могут вызвать своим кривляньем только смех.
Успех в определенной серьезной группе читателей, на мой взгляд, перекрывает все "атаки клонов" с лихвой)
И немного по деанону. То, что мне понравилось у коллег, оказалось написанным и людьми, которые мне нравятся. А то, что не понравилось до полного неприятия - или незнакомыми лицами или лицами неприятными. Так что диссонанса я не почувствовал.
Но обнаружил одну интересную вещь. Определенный человек, который в свое время ушел из нашей команды, был, оказывается, у коллег очень активной бетой. И в свое время тот же человек в довольно резких выражениях выступил против того, чтобы на 2 левел выставили мой рассказ о двух влюбленных, которые, окруженные врагами, бросаются со скалы.
Этот человек говорил, что мой рассказ противоречит духу Толкина. А теперь я пересмотрел список рассказов, которые он бетил, и подумал - а были ли с его стороны такие же бурные протесты против, например, некрофилии в Арде. И если самоубийство персонажей противоречит христианскому духу Толкина, то изнасилование мертвой и другие подобные рассказы с точки зрения этого лица, наверное, соответствуют видению мира Профессором-христианином
Чего не люблю - так это фальши в человеках.

@музыка: "Арія" "Я здесь"

@настроение: меланхолічне

@темы: ФБ

---

Флешмоб "Щодня з нолдор". День перший.

Хочеться побути з моїм королем в Барад Ейтель. У Нолофінве точні рухи бійця і спокійний зосереджений погляд митця і воїна. Він завжди прийме заблуканого ельфа, навіть коли тому в житті не дуже велося. І кожного намагається зрозуміти і не скривдити, навіть коли йому не вдасться одразу дійти із співбесідником до згоди. Тільки не треба вимахувати перед ним мечем - це дозволялося тільки улюбленому старшому брату.
Цей малюнок Karen Beaser, мені здається, найточніше зображення Верховного.

Саме тому я взяв його на аватарку і ніколи не міняю

Моя сеструха говорить, що я чимось схожий на це зображення. Сеструха як завжди перебільшує).

@музыка: Мєльніца "Дорога сна"

@настроение: Ранкове, до кави

@темы: флешмоб

---

Ніч Самайн. Велика Ніч.

Або Ніч Дідів - говорять на Волині. Цієї ночі відчиняється навська брама в волинському лісі, розкриваються врата пагорбів Ірландії, а понад Німеччиною мчить повітрям дике полювання, з легким здивуванням придивляючись індустріальному пейзажу.
Цієї ночі ми маємо відчути присутність далеких предків. Ми забули про них - ще нехрещених, свавільних, відважних. Більше того - ми вже навіть не боїмося їх, і європейські діти, перевдягнувшись привидами, збирають з дорослих жартівливу данину.
Але вони - вони нас не забули. Вони нас пам'ятають, ми бо є їхньою кров'ю та плоттю. І хоча річне колесо, котре йде за сонцем, вказує на Велику Ніч вже не останньої ночі жовтня, а в ніч з шостого на сьоме листопада, предки прийдуть до нас і сьогодні. Прийдуть, бо ми їх кличемо.
Гарбуз з палаючими очима на вікні ірландця, старовинна лампа на підвіконні у німця, свіча на вікні волинського хуторянина - світло вказує пращурам шлях.
Не забувайте про них - нехай вони сядуть до вашого столу. Нехай покладуть долі зброю, знаряддя праці, або приладдя для письма. Нехай усміхнуться вам - вони зовсім не страшні, і це не ніч жаху. Це ніч радісних зустрічей.
Палає вогнище Самайну - сім ночей має палати воно...
Тиждень зустрічей з предками - ось що таке Велика Ніч року.
А в вищому світі, світі Богів, красуня Лада перетворюється на мудру стару жінку Макошь. Або, як кажуть прихильники Вікки, Богиня змінює вигляд...
Ця ніч ще традиційно є святом мудрих жінок. В язичницьку давнину назвати мудру жінку відьмою, означало визнати її неабиякий розум. Кожна розумна жінка є відаючою безліч таємниць світу.
Зі святом усіх!

@музыка: Ж. Лютий Розмова з предком

@настроение: нормальне

@темы: язичництво

---

Після битви

Війну закінчено, починається демобілізація.
Коротко про головне - подробиці будуть потім, і ще довго будуть.
Найкраще, що я виніс з цього заходу - почуття командної єдності. Це те, що я люблю найбільше.
А найголовніше - що під час битви жоден персонаж Професора від наших рук не постраждав.

@музыка: BG Noldor

@настроение: позитивне

@темы: ФБ

---

Битву закінчено. Демобілізація

30.10.2012 в 23:02

Пишет  fandom Silmarillion 2012:

fandom Silmarillion 2012. Деанон по авторам. Эльфы 89 уровня

 julia_monday - Капитан

1 левел

Визитка

Истории болезни "Мелькор", "Финвэ", "Финрод", "Берен", речь "Главврач"


2 левел

Драбблы

Поединок

Мини

Начало
Четвертый народ

Челлендж

вышивка "Гербы"
статья "Роль эдайн (народа людей) в Первой Эпохе"
статья "Наследственное право у эльфов"


Миди

Брат мой, муж мой
Долгий путь в Валинор

Бонус

Демотиваторы №№24,25,29 совместно с  naurtinniell

3 левел

Драбблы

Урок
"Страсти отцовы" (перевод) (в соавторстве с  iezekiil)
"Сырой материал" (перевод)

Челлендж

статья "Пытки и казни в Арде в Первую и Вторую Эпоху"

Миди

Орка
Звезды над головой

4 левел

Драбблы

Пепел
Остаться мужчиной
Сладко
"Прах поля битвы" (перевод)
"Неизменные небеса" (перевод)

Мини

Спасители

Миди

Игрушка

5 левел. Спецквест

драббл "Герой на все времена"
драббл "Взять меч"

Внеконкурс. Миди, 2 левел

"Под сенью Бретиля" (перевод)

 Girdle of Melian

1 левел

Визитка

Баннер
История болезни Феанора
История болезни Турина

2 левел

Челлендж

"Пробуждение Балрога"
"Манвэ"
"Лэйтиан", в соавторстве с  Ассиди

А также фотографировала "Тэнгвар для гадания"

Бонус

"Поединок Финрода и Саурона"
Демотиваторы (№№ 4-8)

3 левел

Челлендж

"Схватка", в соавторстве с  Ассиди
"Похороны Финрода", в соавторстве с  Ассиди
"Исцеление", в соавторстве с  Ассиди
"Корабль, плывущий в Мандос", в соавторстве с  Ассиди

Бонус

Мемы
Гиф-демотиватор
Анекдоты (##1-3)

4 левел

Арты

коллаж "Страх жены моряка"
коллаж "Агония"

Мини

"Колизей", в соавторстве с  iezekiil

Челлендж

работа "Большое эротическое путешествие", в соавторстве с  Ассиди
работа "Сны о чем-то большем", в соавторстве с  Ассиди
работа "Древняя боль"

Бонус

Демотиваторы (№1-6 - в соавторстве с  Ассиди; 13-16)
Гиф-демотиваторы (№№3, 4)

5 левел. Cпецквест

Коллаж "Спасатель"

Внеконкурс

3 левел

Челлендж

Работа "Ненавистное солнце", в соавторстве с  Ассиди

 Ассиди

1 левел

Визитка

Истории болезни "Мириэль", "Фингон", "Лютиэн"

2 левел

Драбблы

А мне летать охота

Мини

Встреча среди руин
Тирионские анонимы, или Непокой нолдор

Челлендж

"Лэйтиан", в соавторстве с  Girdle of Melian
"Друзья"


Бонус

Демотиваторы. №№ 1-4, 12, 19
Пародии. № 2

3 левел

Челлендж

"Схватка", в соавторстве с  Girdle of Melian
"Похороны Финрода", в соавторстве с  Girdle of Melian
"Исцеление", в соавторстве с  Girdle of Melian
"Корабль, плывущий в Мандос", в соавторстве с  Girdle of Melian
"Cкала отчаяния", в соавторстве с  Ристе и  Кэссэн

Бонус

Демотиватор

4 левел

Челлендж

работа "Большое эротическое путешествие", в соавторстве с  Girdle of Melian
работа "Сны о чем-то большем", в соавторстве с  Girdle of Melian

Бонус

Демотиваторы №№1-6 - фотографии (автор подписей -  Girdle of Melian)

Внеконкурс

2 левел, Арты

Фингон в поисках Маэдроса

2 левел, Челлендж

Пирожки

3 левел, Челлендж

Работа "Ненавистное солнце", в соавторстве с  Girdle of Melian
Работа "Вредные советы"

 nolofinve

1 левел

Визитка

История болезни "Финголфин", "Маэдрос и его братья"


2 левел

Драбблы

Дориатский синдром
Совсем простой солдат
Один из тех, кто не пошел...
Волна

Мини

И в бездну падает звезда...
Комитет Гражданской обороны

Миди

Врата нолдор

Бонус

Демотиватор № 11


3 левел

Драбблы

Рабом я не был никогда
Должник

Мини

Завоеватель
Разбитые иллюзии (в соавторстве с  naurtinniell и  Mirimani)

Миди

Неизвестная война

4 левел

Драббл

Доносчик

Мини

Последний схрон

Миди

Это горькое слово - свобода...

5 левел. Спецквест

драббл "Ирландский коп"

Внеконкурс

2 левел, драббл

Улетевшая на запад

 zdrava

1 левел

Визитка

Родословное древо, аватары (аватары в соавторстве с  Melwyn)

2 левел

Арты

арт "Лютиэн и Хуан. Первая встреча"
арт "Два Древа Валинора"
арт "Калакирия"
арт "Наугламир"
арт "Поединок"

3 левел

Арты

арт "Гроза"

4 левел

Арты

арт "Унголиант"

Внеконкурс

2 левел, Арты

арт "История Феанора, величайшего из нолдор, чьи деяния принесли им огромную славу и гибельнейшую беду"

 Melwyn

1 левел

Визитка

Аватары (в соавторстве с  zdrava)
История болезни "Ар-Фаразон"

2 левел

Арты, коллажи

арт "Железный Венец"
коллаж "И явил Илуватар свою мощь, и изменил облик мира"

3 левел

Арты

арт "Эротические мотивы ангбандской эстетики"
арт "Эльвинг на корабле "Вингилот"

Бонус

Пародия на Клятву Феанора

4 левел

Арты

арт "Ее Храм"
арт "Когда их жены еще не ушли"

Бонус

Гиф-иллюстрация № 2

Внеконкурс

2 левел, Арты

арт "Неопубликованные истории Валинора"
арт "Перед черным троном"

3 левел, Челлендж

работа "Девичий альбом" - оформление (автор фотографий-  Mirimani)

 iezekiil

1 левел

Визитка

История болезни Ольвэ Альквалондского

2 левел

Челлендж

Тэнгвар для гадания (фотограф  Girdle of Melian)

3 левел

Драббл

"Ooops! I did it again"
"Cтрасти отцовы" (перевод) (в соавторстве с  julia_monday)

Арт

"Корни, сиськи, два ствола"

Челлендж

работа "Писающий Мелькор"

4 левел

Арт

"Тошнит от рейтинга"

Мини

"Колизей", в соавторстве с  Girdle of Melian

Челлендж

работа "Орудие возмездия"

Бонус

демотиваторы №№ 7-12; 17, в соавторстве с  Girdle of Melian

Внеконкурс

3 левел,Челлендж

работа "Сублимариум доктора Ирмо. Манифест антислэшерской коалиции"

 Mirimani

2 левел

Бонус

Анекдоты

3 левел

Драбблы

Террор

Мини

Разбитые иллюзии (в соавторстве с  naurtinniell и  nolofinve)

Челлендж

Садистские стихи

Бонус

Анекдоты № 4-10

4 левел

Мини

Студенческая практика

Миди

Затмение

Бонус

Анекдоты

Внеконкурс

2 левел, Челлендж

Девичий альбом (оформление фотографий -  Melwyn)
Садистские стишки

 naurtinniell

2 левел

Драбблы

Живая вода
Пустота
Cквозь слезы
Последний
Затмение
Прощание

Мини

Случайная встреча

Миди

Дочь Феанора

Демотиваторы №№ 9, 10, 18, 26-29

3 левел

Мини

Разбитые иллюзии (в соавторстве с  Mirimani и  nolofinve
"Пытка" (перевод) (в соавторстве с  wendellin

Бета на всех уровнях.

 T-Kuat

2 левел

Коллажи

коллаж "...и Нуменор погрузился в пучину..."

3 левел

Коллажи

коллаж "Нираэт Арноэдиад"

4 левел

Бонус

Гиф-иллюстрация № 1

5 левел. Спецквест

коллаж "Не каждый странник забыт..."

Внеконкурс

3 левел, Арты

Все

Заглушки и каты на всех уровнях. Медали для читателей.

 Earwing

1 левел

Визитка

Истории болезни "Аредель", "Амариэ"


2 левел

Драбблы

№№ 14-19

Бонус

Демотиваторы №№ 13-17, 23
Пародии. №№ 1,3,4
Загадки

4 левел

Бонус

Жалобы толкиниста

Внеконкурс

2 левел, Челлендж

Исполнение заявок

4 левел, драбблы

Все

 wendellin

1 левел

Визитка

История болезни "Тургон"


2 левел

Драбблы

О прибытии Туора в Гондолин

Бонус

Ресторан быстрого орочьего питания "МакГоблинс""

3 левел

Мини

"Пытка" (перевод) (в соавторстве с  naurtinniell

 Mira Melledain

2 левел

Бонус

Демотиваторы №№ 20-22

Бета на всех уровнях

 Альре Сноу

1 левел

Визитка

Второй баннер


2 левел

Коллаж

коллаж "Фингон в Хэлькараксэ"

 Ристе

3 левел

Челлендж

Скала отчаяния (в соавторстве с  Ассиди и  Кэссэн)

 Shtainberg

Внеконкурс

2 левел, Арты

Галадриэль и Келебримбор

По левелам

Медали читателям

@музыка: Фірнвен "А когда нибудь просто закончится бой"

@настроение: Нормальне

@темы: ФБ

---

Безсоння

Нав'язливе враження, ніби щось зробив не так... Тільки що?

При чому скрізь. А ще відчуття, ніби когось скривдив.

Про всяк випадок - люди, у мене зараз по реалу кілька важких днів, і я трохи неадекватний. А напитись не можна




АПД - останній відголосок ФБ.

як я люблю цих милих дітей

До анонів з любов'ю і жалем - фото голого мужика неестетичне, якщо мужик не Аполлон Бельведерський. Так що доведеться їм обійтися без фото
Ні, це таки піднімає настрій навіть в період повного ступору.

@музыка: нема

@настроение: дивне

@темы: особисте

---

Читальний зал

Крупний план

Пам'ятник Святославу у Запоріжжі

Озар "Святослав Хоробре"

Перші враження. Буду перечитувати.

Якщо є на світі історик, котрий обожнює свого героя, так це автор цієї монографії. Книга написана майже так само емоційно, як язичницькі повісті леді Тім. Щоправда, я вважаю, що надлишок емоцій історику вадить.
Про князя Святослава, ясна річ, я читав багато, але у Озара є такі моменти, котрі мені були невідомі.
З цікавих версій і стверджень
Хазарський каганат, його державна модель і світогляд. Про цю державу відомо мало - Озар цитує маловідомих арабських істориків, у яких познаходив багато цікавого. Справа в тому, що наша українська історіографія в особі пана Грушевського говорить про те, що Хазарія, нібито, була заслоною проти кочових племен, котрі йшли з Азії, а Святослав цю заслону зніс. В той самий час Хазарію називають центром торгівлі, а головне - работоргівлі тих часів.
Озар викладає версію де і як ці товариші добували рабів на продаж. Він приводить факти, котрі свідчать про кочові племена на хазарській службі, про данину дівчатами, котру хазари брали з сіверян (сучасна Чернигівщина), про старанно укріплений кордон між слов'янськими землями і територією, підвладною хазарам - смуга фортець пропускала орди, котрі йшли за здобиччю, але не пропускали месників.
Цікавий опис ведення хазарами битви - в першій лаві йдуть майже неозброєні, ненавчені вояки податних племен, послані фактично на заріз, за ними - найманці рангом вище, а завершає атаку закута в залізо власне хазарська кіннота.
Леді Тім мабуть цю книгу читала - у неї точно так атакують орки в Дагор Аглареб, тільки замість кінноти в третій хвилі йде найкраще озброєна піхота і орки верхи на гаурах.
Цікавий факт про ведення битви воїнами Святослава - вони пересувалися кінно, а атакували в пішій лаві, котра називалася "стіна зі щитів" Невиправний толкініст Ноло одразу ж згадав славетний нолдорський "сандастан" Тому вороги дивувалися швидкості пересування Святославового війська, в якому начебто не було кінноти.
Опис походу на Болгарію та Візантію є чудовим. В мистецтві порівняльного аналізу різних джерел, в більшості своїй ворожих до Святослава, Озару немає рівних
Святослав не дійшов до Царгороду 120 км... Якби дійшов - стверджує Озар - світ був би інакшим. Безсумнівно. І кращим набагато.
Одним словом - книга гарна, хоча на 100% я б їй не довіряв через авторську любов до персонажа)

@музыка: Ж. Лютий "Меч Арея"

@настроение: прокачується

@темы: літературне

---

Одним словом поїхав я... На вибори.

Хоча вже нудить від цього балагану. Все таки розумних людей мало на світі. Багато і ось таких.




Нам могла б допомогти тільки "Партія снайперів"




Або вчасна допомога братів-індоаріїв)



Бо самі ми вже забули, чиїх батьків ми діти. Тому постити сюди козаків соромно навіть задля жарту.

@музыка: Арія "Последний закат"

@настроение: Кругом фігня, скрізь долбо...

@темы: особисте

---

Піду, а куди подітись...

@музыка: Хорта "Життя продовжується, брате..."

@настроение: меланхолічне

@темы: білочки

---

Музичний флешмоб

Флешмоб від  Narindol

Нужно выбрать 7 любых песен, которые тебе очень-очень нравятся в данный момент времени, озвучить список публике отдельным постом и выбрать 7 жертв. Жертвы отписываются у себя точно так же в обязательном порядке.

М-м... Пісні, такі вони пісні... На даний момент у мене лірично-меланхолічний депресивний синдром.



















Жертвы -  Jedith,  Alassien,  Mira Melledain, tyelpelaure, wendellin,  gondolinde, [J]~Elle[/J]

@музыка: багато хорошої музики

@настроение: меланхолічне

@темы: флешмоб

---

Відьомське

27.10.2012 в 00:49

Пишет  riweth:

Птица и змея
Осенних песен участь нелегка,
и их уже почти никто не слышит.
И тишина, и сумерки, и крыши —
до горизонта и за облака.
И из-за края к нам — ни ветерка.

По небу тучи — в сомкнутом строю,
Под небом ничего не уцелело.
И бьешься не за душу, не за тело,
А пустыню личную свою.
Я птица. Без пустыни — не пою...

И будет дождь, почти что ледяной,
Как серый змей, беседовать со мной.

@музыка: Тільки вітер

@настроение: На Хортиці осінь

@темы: Поезія

---

Нічні посиденьки

Тільки що випровадив гостя. Ним був Тано, і він привіз мені давно жадану річ. Книга вийшла в Росії невеликим накладом, тому дістати її не так легко. Але Тано може все)



Буду читати і насолоджуватися. А це для загальної радості)













АПД: Відкрив зараз книгу, а там на першій сторінці попередження від автора.

"Гуманистов, либералов и интеллигентов убедительно просят не читать эту книгу"

Задумливо чухаю потилицю...

АПД-2: Пішов я спати. Завтра вирішу, чи є я інтелігентом

@музыка: Ж. Лютий "Меч Арея"

@настроение: покращення вже сьогодні

@темы: літературне