І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
Глюки, знову глюки
Хоча відома у фендомі пісня про нещасливе кохання сина Феанаро начебто співається від імені Маглора, і про Маглора, але мені здається, що співати пісню про нещасливе кохання з-поміж чудової сімки міг лише Келегорм.
Отже - Келегорм... Третій син Феанаро, найстарший серед трійці ККК. Білявий красень поміж рудих та чорнявих. Вдався в бабусю Міріель, напевне... Затятий мисливець - принаймні у нього одного є власний пес та ще і зі зграї самого Ороме.
Запальний і гарячкуватий, як і його браття. Однак - вірний у дружбі: стосунки з Арельде, донькою Нолофінве, підтримував навіть під час ворожнечі поміж родами. Арельде теж не забувала побратима по мисливським забавам: першим, кого вона вирішила відвідати опісля того, як покинула Гондолін, був Келегорм.
З братів найближчим білявому мисливцю був Куруфін. Карантір завжди був якось сам по собі, згодом Маедрос відвів йому Таргеліон, а інших двох К поставив стерегти Аглонів прохід.
До речі, цікаво - а чого вони опинились у Гімладі разом? Землі не вистачило? Сумнівно... Не захотіли розлучатись? Оце можливо. Та й місце там було небезпечне - стратегічна ущелина, гірська дорога.
Хоробрий воїн - відзначився ще в Підзоряній битві. Добрий кіннотник - якраз воєводою кінного війська його призначив ще Феанор. Кіннотою Келегорм командував і в усіх інших боях.
Під час Дагор Браголлах зумів вивести рештки війська з-під удару і відійти на тилову базу - до Нарготронду. Разом з братом, племінником і доволі великим обозом.
Нарготронд, як-то кажуть, незмивна пляма на репутації білявого Феанорінга. Хоча формально він мав рацію: Фінрод не мав права вести на вірну погибель те, що зосталося від воїнства Третього Дому. Власне кажучи, король Нарготронду і сам це знав - тому і сталося те, що сталося.
Чи зрозумів Келегорм гру Фінрода? Хто-зна... Якщо не зрозумів, то тоді йому годі виправдатись - він фактично покинув родича напризволяще. Якщо зрозумів - то зробив найрозумніше, позоставивши Фінрода його долі, і його Обітниці.
Мені чомусь здається, що зрозумів - що таке Обітниця син Феанора знав краще за будь-кого.
І тут Келегорма наздогнало оте його закляте кохання. До Лутіень.
Хоробрий воїн і відважний воєвода неначе божеволіє... Власне кажучи - нічого дивного: ельф закохується раз у житті, а серце панни вже зайняте.
Він намагається утримати Лутіень у Нарготронді. У Куруфіна свій інтерес: якщо брат одружиться з Лутіень, то Нарготронд дістанеться йому.
Опісля загибелі Фінрода брати стають ізгоями - з ними до Гімрінгу не повернувся ніхто, навіть син Куруфіна.
Вони ще раз намагаються викрасти Лутіень - це вже найбільше падіння, адже дівчина ясно дала зрозуміти, що не любить Келегорма.
Однак в Лутіень та Берена стріляє таки Куруфін. Не Келегорм.
Уявляю собі, що сказав родичам Маедрос по їх прибутті до Гімрінгу... Найстарший Феанорінг товаришував з Фінродом, ну і репутація Рудого завжди була бездоганною.
Брати приймають участь в Останній Битві - Нірнает, Келегорм як завжди на чолі кінноти.
Отже - йому пробачено. І братом і його воїнами.
Напад на Доріат Келегорм якщо й не очолив - Маедрос намагався стримувати братів, і стримував, доки Берен та Лутіень прожили своє друге життя - то, принаймні, ініціював.
З помсти? Хто-зна... Хоча кому тут мститись - сину Берена...і її? Що було основною причиною? Тільки Сильмарил?
Під час взяття Доріату троє Феанорінгів наклали головами. Воїни Келегорма помстились за воєводу, зоставивши у лісі двох підлітків - синів Діора.
Дружинники, отже, таки любили свого князя... Але чому саме так помстились - адже діти для ельфів є святинею...
Не знаю, з якого це випливло глюку, але читав і неодноразово, що доріатці користувались отруєною зброєю, і ніби, лише завдяки цьому Діору вдалося здолати трьох синів Феанора. Однак, підтвердження цьому у Професора не знайшов.
Не дуже любив я ККК, однак чомусь шкода мені цього воїна і закоханця. Злочинець задля любові... Навіть не третій зайвий - четвертий...
перевод
Хотя известная в фэндоме песня о несчастной любви сына Феанаро вроде поется от имени Маглора, и о Маглоре, но мне кажется, что петь песню о несчастной любви из Великолепной Семерки мог только Келегорм.
Итак - Келегорм ... Третий сын Феанаро, старший среди троицы ККК. Белокурый красавец среди рыжих и брюнетов. Уродился в бабушку Мириэль, наверное ... Заядлый охотник - по крайней мере у него одного есть пес, да еще и из стаи самого Оромэ.
Горячий и раздражительный, как и его братья. Однако - верный друг: отношения с Арэльдэ, дочерью Нолофинвэ, поддерживал даже во время вражды между родами. Арэльдэ тоже не забывала собрата по охотничьим забавам: первым, кого она решила навестить после того, как покинула Гондолин, был Келегорм.
Из братьев самым близким светловолосому охотнику был Куруфин. Карантир всегда был как-то сам по себе, затем Маэдрос наделил его Таргелионом, а двух других К поставил стеречь Аглонов проход.
Кстати, интересно - а почему они оказались в Химладе вместе? Земли не хватило? Сомнительно ... Не захотели расставаться? Это возможно. Да и место там было опасное - стратегическое ущелье, горная дорога.
Храбрый воин - отличился еще в Битве под Звездами. Хороший командир конницы - раз во главе конного войска его поставил еще Феанор. Конницей Келегорм командовал и во всех других боях.
Во время Дагор Браголлах сумел вывести остатки войска из-под удара и отойти на тыловую базу - в Нарготронд. Вместе с братом, племянником и достаточно большим обозом.
Нарготронд, как говорится, несмываемое пятно на репутации белокурого Феаноринга. Хотя формально он прав: Финрод не имел права вести на верную погибель то, что осталось от воинства Третьего Дома. Собственно говоря, король Нарготронда и сам это знал - потому и случилось то, что случилось.
Понял ли Келегорм Финрода? Кто знает ... Если не понял, то тогда ему нет оправданий - он фактически оставил родича на произвол судьбы. Если понял - то поступил разумно, оставив Финрода его судьбе, и его обету.
Мне почему-то кажется, что понял - что такое обеты и Клятвы, сын Феанора знал лучше любого другого эльфа.
И тут Келегорма настигла та самая заклятая его любовь. К Лутиэнь.
Храбрый воин и отважный воевода будто сходит с ума ... Собственно говоря - ничего удивительного: эльф влюбляется раз в жизни, а сердце девушки уже занято.
Он пытается удержать Лутиэнь в Нарготронде. У Куруфина свои интересы: если брат женится на Лутиэнь, то Нарготронд достанется ему.
После гибели Финрода братья становятся изгоями - с ними в Химринг не вернулся никто, даже сын Куруфина. Келегорма предал даже его собственный пес.
Они еще раз пытаются похитить Лутиэнь - дальше уже падать некуда, ведь девушка ясно дала понять, что не любит Келегорма.
Однако в Лутиэнь и Берена стреляет все таки Куруфин. Не Келегорм.
Представляю, что сказал родственникам Маэдрос после их прибытия в Химринг ... Старший Феаноринг дружил с Финродом, ну и репутация Рыжего всегда была безупречной.
Братья принимают участие в последней битве - Нирнаэт, Келегорм как всегда во главе конницы.
Значит - он прощен. И братом и своими воинами.
Нападение на Дориат Келегорм если не возглавил - Маэдрос пытался сдерживать братьев, и сдерживал, пока Берен и Лутиэнь не прожили свою вторую жизнь - то, по крайней мере, инициировал.
Из мести? Кто знает? Хотя кому тут мстить - сыну Берена ... и её? Что было основной причиной? Только Сильмарилл?
Во время взятия Дориата трое Феанорингов погибают. Воины Келегорма отомстили за командира, оставив в лесу двух подростков - сыновей Диора.
Дружинники, следовательно, все-таки любили своего лорда ... Но почему отомстили именно так - ведь дети для эльфов является святыней ...
Не знаю, из какого это выплыло глюка, но читал в фаноне и неоднократно, что дориатцы пользовались отравленным оружием, и будто, только благодаря этому, Диору удалось одолеть троих сыновей Феанора. Однако, подтверждения этому у Профессора не нашел.
Не очень я любил ККК, но почему-то мне жаль этого влюбленного воина. Преступник ради любви ... Даже не третий лишний - четвертый ...
Страждання молодого... все таки Келегорма, а?
Pella hisie, penna mar
orenyan iltuvima lar.
Erya tenn ambarone sundar
nalye firie, nwalme, nar.
Tular Valar mi silme fanar.
Meldanya curuntanen tanar.
Minya Vard elerrile anta;
miruvore Yavanna quanta.
Ulmo - losse earo, yallo
Aule cara vanima canta.
Nesso - lintesse, Vano - helma.
Tula Melkor ar anta melmo.
Erwa na Feanaro hin,
uner mara voronda nin.
Hlara, melda carmeo aina,
laurefinda ve Laurelin:
u-kenuvalye tenn Ambar-metta.
Hlara enya metima quetta.
Pella hisie, pella nen,
tira iluvekena hen.
Indis. Engwa indeo olos.
Nava manina elya men.
Прослушать или скачать Айре и Саруман Пэлла хисиа... бесплатно на Простоплеер
Хоча відома у фендомі пісня про нещасливе кохання сина Феанаро начебто співається від імені Маглора, і про Маглора, але мені здається, що співати пісню про нещасливе кохання з-поміж чудової сімки міг лише Келегорм.
Отже - Келегорм... Третій син Феанаро, найстарший серед трійці ККК. Білявий красень поміж рудих та чорнявих. Вдався в бабусю Міріель, напевне... Затятий мисливець - принаймні у нього одного є власний пес та ще і зі зграї самого Ороме.
Запальний і гарячкуватий, як і його браття. Однак - вірний у дружбі: стосунки з Арельде, донькою Нолофінве, підтримував навіть під час ворожнечі поміж родами. Арельде теж не забувала побратима по мисливським забавам: першим, кого вона вирішила відвідати опісля того, як покинула Гондолін, був Келегорм.
З братів найближчим білявому мисливцю був Куруфін. Карантір завжди був якось сам по собі, згодом Маедрос відвів йому Таргеліон, а інших двох К поставив стерегти Аглонів прохід.
До речі, цікаво - а чого вони опинились у Гімладі разом? Землі не вистачило? Сумнівно... Не захотіли розлучатись? Оце можливо. Та й місце там було небезпечне - стратегічна ущелина, гірська дорога.
Хоробрий воїн - відзначився ще в Підзоряній битві. Добрий кіннотник - якраз воєводою кінного війська його призначив ще Феанор. Кіннотою Келегорм командував і в усіх інших боях.
Під час Дагор Браголлах зумів вивести рештки війська з-під удару і відійти на тилову базу - до Нарготронду. Разом з братом, племінником і доволі великим обозом.
Нарготронд, як-то кажуть, незмивна пляма на репутації білявого Феанорінга. Хоча формально він мав рацію: Фінрод не мав права вести на вірну погибель те, що зосталося від воїнства Третього Дому. Власне кажучи, король Нарготронду і сам це знав - тому і сталося те, що сталося.
Чи зрозумів Келегорм гру Фінрода? Хто-зна... Якщо не зрозумів, то тоді йому годі виправдатись - він фактично покинув родича напризволяще. Якщо зрозумів - то зробив найрозумніше, позоставивши Фінрода його долі, і його Обітниці.
Мені чомусь здається, що зрозумів - що таке Обітниця син Феанора знав краще за будь-кого.
І тут Келегорма наздогнало оте його закляте кохання. До Лутіень.
Хоробрий воїн і відважний воєвода неначе божеволіє... Власне кажучи - нічого дивного: ельф закохується раз у житті, а серце панни вже зайняте.
Він намагається утримати Лутіень у Нарготронді. У Куруфіна свій інтерес: якщо брат одружиться з Лутіень, то Нарготронд дістанеться йому.
Опісля загибелі Фінрода брати стають ізгоями - з ними до Гімрінгу не повернувся ніхто, навіть син Куруфіна.
Вони ще раз намагаються викрасти Лутіень - це вже найбільше падіння, адже дівчина ясно дала зрозуміти, що не любить Келегорма.
Однак в Лутіень та Берена стріляє таки Куруфін. Не Келегорм.
Уявляю собі, що сказав родичам Маедрос по їх прибутті до Гімрінгу... Найстарший Феанорінг товаришував з Фінродом, ну і репутація Рудого завжди була бездоганною.
Брати приймають участь в Останній Битві - Нірнает, Келегорм як завжди на чолі кінноти.
Отже - йому пробачено. І братом і його воїнами.
Напад на Доріат Келегорм якщо й не очолив - Маедрос намагався стримувати братів, і стримував, доки Берен та Лутіень прожили своє друге життя - то, принаймні, ініціював.
З помсти? Хто-зна... Хоча кому тут мститись - сину Берена...і її? Що було основною причиною? Тільки Сильмарил?
Під час взяття Доріату троє Феанорінгів наклали головами. Воїни Келегорма помстились за воєводу, зоставивши у лісі двох підлітків - синів Діора.
Дружинники, отже, таки любили свого князя... Але чому саме так помстились - адже діти для ельфів є святинею...
Не знаю, з якого це випливло глюку, але читав і неодноразово, що доріатці користувались отруєною зброєю, і ніби, лише завдяки цьому Діору вдалося здолати трьох синів Феанора. Однак, підтвердження цьому у Професора не знайшов.
Не дуже любив я ККК, однак чомусь шкода мені цього воїна і закоханця. Злочинець задля любові... Навіть не третій зайвий - четвертий...
перевод
Хотя известная в фэндоме песня о несчастной любви сына Феанаро вроде поется от имени Маглора, и о Маглоре, но мне кажется, что петь песню о несчастной любви из Великолепной Семерки мог только Келегорм.
Итак - Келегорм ... Третий сын Феанаро, старший среди троицы ККК. Белокурый красавец среди рыжих и брюнетов. Уродился в бабушку Мириэль, наверное ... Заядлый охотник - по крайней мере у него одного есть пес, да еще и из стаи самого Оромэ.
Горячий и раздражительный, как и его братья. Однако - верный друг: отношения с Арэльдэ, дочерью Нолофинвэ, поддерживал даже во время вражды между родами. Арэльдэ тоже не забывала собрата по охотничьим забавам: первым, кого она решила навестить после того, как покинула Гондолин, был Келегорм.
Из братьев самым близким светловолосому охотнику был Куруфин. Карантир всегда был как-то сам по себе, затем Маэдрос наделил его Таргелионом, а двух других К поставил стеречь Аглонов проход.
Кстати, интересно - а почему они оказались в Химладе вместе? Земли не хватило? Сомнительно ... Не захотели расставаться? Это возможно. Да и место там было опасное - стратегическое ущелье, горная дорога.
Храбрый воин - отличился еще в Битве под Звездами. Хороший командир конницы - раз во главе конного войска его поставил еще Феанор. Конницей Келегорм командовал и во всех других боях.
Во время Дагор Браголлах сумел вывести остатки войска из-под удара и отойти на тыловую базу - в Нарготронд. Вместе с братом, племянником и достаточно большим обозом.
Нарготронд, как говорится, несмываемое пятно на репутации белокурого Феаноринга. Хотя формально он прав: Финрод не имел права вести на верную погибель то, что осталось от воинства Третьего Дома. Собственно говоря, король Нарготронда и сам это знал - потому и случилось то, что случилось.
Понял ли Келегорм Финрода? Кто знает ... Если не понял, то тогда ему нет оправданий - он фактически оставил родича на произвол судьбы. Если понял - то поступил разумно, оставив Финрода его судьбе, и его обету.
Мне почему-то кажется, что понял - что такое обеты и Клятвы, сын Феанора знал лучше любого другого эльфа.
И тут Келегорма настигла та самая заклятая его любовь. К Лутиэнь.
Храбрый воин и отважный воевода будто сходит с ума ... Собственно говоря - ничего удивительного: эльф влюбляется раз в жизни, а сердце девушки уже занято.
Он пытается удержать Лутиэнь в Нарготронде. У Куруфина свои интересы: если брат женится на Лутиэнь, то Нарготронд достанется ему.
После гибели Финрода братья становятся изгоями - с ними в Химринг не вернулся никто, даже сын Куруфина. Келегорма предал даже его собственный пес.
Они еще раз пытаются похитить Лутиэнь - дальше уже падать некуда, ведь девушка ясно дала понять, что не любит Келегорма.
Однако в Лутиэнь и Берена стреляет все таки Куруфин. Не Келегорм.
Представляю, что сказал родственникам Маэдрос после их прибытия в Химринг ... Старший Феаноринг дружил с Финродом, ну и репутация Рыжего всегда была безупречной.
Братья принимают участие в последней битве - Нирнаэт, Келегорм как всегда во главе конницы.
Значит - он прощен. И братом и своими воинами.
Нападение на Дориат Келегорм если не возглавил - Маэдрос пытался сдерживать братьев, и сдерживал, пока Берен и Лутиэнь не прожили свою вторую жизнь - то, по крайней мере, инициировал.
Из мести? Кто знает? Хотя кому тут мстить - сыну Берена ... и её? Что было основной причиной? Только Сильмарилл?
Во время взятия Дориата трое Феанорингов погибают. Воины Келегорма отомстили за командира, оставив в лесу двух подростков - сыновей Диора.
Дружинники, следовательно, все-таки любили своего лорда ... Но почему отомстили именно так - ведь дети для эльфов является святыней ...
Не знаю, из какого это выплыло глюка, но читал в фаноне и неоднократно, что дориатцы пользовались отравленным оружием, и будто, только благодаря этому, Диору удалось одолеть троих сыновей Феанора. Однако, подтверждения этому у Профессора не нашел.
Не очень я любил ККК, но почему-то мне жаль этого влюбленного воина. Преступник ради любви ... Даже не третий лишний - четвертый ...
Страждання молодого... все таки Келегорма, а?
Pella hisie, penna mar
orenyan iltuvima lar.
Erya tenn ambarone sundar
nalye firie, nwalme, nar.
Tular Valar mi silme fanar.
Meldanya curuntanen tanar.
Minya Vard elerrile anta;
miruvore Yavanna quanta.
Ulmo - losse earo, yallo
Aule cara vanima canta.
Nesso - lintesse, Vano - helma.
Tula Melkor ar anta melmo.
Erwa na Feanaro hin,
uner mara voronda nin.
Hlara, melda carmeo aina,
laurefinda ve Laurelin:
u-kenuvalye tenn Ambar-metta.
Hlara enya metima quetta.
Pella hisie, pella nen,
tira iluvekena hen.
Indis. Engwa indeo olos.
Nava manina elya men.
Прослушать или скачать Айре и Саруман Пэлла хисиа... бесплатно на Простоплеер
@музыка: Айре і Саруман "Pella hi'sie, penna ma'r"
@настроение: меланхолічне
@темы: сильмовське, лорди
-
-
09.05.2012 в 21:26Клип хороший!
А что за АУ?
-
-
09.05.2012 в 21:49Вот еще одна точка опоры - этот мир без Эарендиля.)) АУ - мое маленькое хобби)
nolofinve-zp.diary.ru/p166720009.htm
nolofinve-zp.diary.ru/p167567773.htm
nolofinve-zp.diary.ru/p168051674.htm
nolofinve-zp.diary.ru/p168482847.htm
-
-
11.05.2012 в 10:37-
-
11.05.2012 в 10:47-
-
11.05.2012 в 10:49-
-
11.05.2012 в 10:51-
-
12.05.2012 в 01:09Еще можно в рамках переводо-худиганства предположить,что это он про себя - "слушай, мол, мою песню, дева, а я еще и такой красивый, прямо как Лаурелин..."
-
-
12.05.2012 в 02:03...ибо нету. Глюк и есть. Могу только предположить возможный вариант логики глюка: таковые использовал Эол, Эол когда-то жил в Дориате...
Зато самая последняя Повесть Лет говорит, что пал - лично "от руки Диора". (Про остальных двоих - никаких указаний нет).
Влюбленного Куруфина вот совсем себе не представляю - он же женат)
...просто Профессор на момент Лэйтиан об этом еще не знает (он там много чего еще не знает, даже того, что Тол-ин-Гаурхот - бывшая крепость Финрода!).
Ну так и ситуация меняется соответственно: в Лэйитан влюблен Куруфин, а стреляет Келегорм. В Сильме наоборот - влюблен Келегорм, а стреляет Куруфин. (Ведь лэйтианская глава имеет вполне профессорскую тестовую основу, просто она в 12-томнике дана нам не в ощущениях, а в примечаниях, увы). В Серых Анналах это тоже Куруфин, никаких новшеств... и никаких следов старой версии, все вполне осмысленно. Что Келегорм при этом пытается "затоптать конем Берена" поналалу - тоже логично!
Кстати, о дружинниках и детях Диора. Интересно, какое слово в оригинале? В моем переводу "слуги". "Злые слуги Келегорма". Кто они такие - вопрос.
Слуги, именно слуги. Редкое слово в легендариуме, особенно касаемо эльфов.
Людей очень хочется предположить, но, на мой вкус, есть логические неувязки - особенно с вастаками в ситуации "после Нирнаэт"...
Слуги у нас упомянуты:
- в Гондолине, но в довольно старых текстах
- слуги Эола! Рядом, между прочим, по территории! У меня была ненаписанная идея, что это они и были... Но это формата безумных идей, а не глюков.
- и были еще какие-то упоминания, чуть не валинорские, но не соображу сейчас, и все равно мало, мало этих "слуг"!
-
-
12.05.2012 в 09:26