І до віків благенька приналежність переростає в сяйво голубе. Прямим проломом пам'яті в безмежність уже аж звідти згадуєш себе (с)
в Воронежской области по просьбе православной общественности из программы празднования Дня Молодежи изъяты представления, включающие языческих персонажей (Нептун, водяные и русалки), а также языческие ритуалы (день Ивана Купалы). Это вызвало возмущение части горожан
Батюшка Кураєв пояснює, якою проблемою може стати святкування Дня Нептуна (всі пам'ятають піонерське дитинство, або табори відпочинку) або Купала у дитячому середовищі. І сміх і гріх - а що він може запропонувати взамін? Святкування дня св. Лаврентія з інсценізацією підсмаження цього святого на гратках-гриль? Чи інсценізація відомих сцен з "Камо грядеші" - в ролі львів і вовків табірні собака і кицька...
Чим далі до лісу, тим страшніші партизани. А дітей, котрі зостались без улюбленого свята - шкода.
І ще смачненького на цю ж тему
Благолєпіє однак
Коментар діставив окремо:
"Я верую в Нептуна (имею доказательства) и этот запрет оскорбил мои религиозные чувства! Могу я на запретителей в суд за оскорбление подать?"
Напевне, це писав розчарований підліток, позбавлений святкового гуляння)

Батюшка Кураєв пояснює, якою проблемою може стати святкування Дня Нептуна (всі пам'ятають піонерське дитинство, або табори відпочинку) або Купала у дитячому середовищі. І сміх і гріх - а що він може запропонувати взамін? Святкування дня св. Лаврентія з інсценізацією підсмаження цього святого на гратках-гриль? Чи інсценізація відомих сцен з "Камо грядеші" - в ролі львів і вовків табірні собака і кицька...

Чим далі до лісу, тим страшніші партизани. А дітей, котрі зостались без улюбленого свята - шкода.
І ще смачненького на цю ж тему
Благолєпіє однак
Коментар діставив окремо:
"Я верую в Нептуна (имею доказательства) и этот запрет оскорбил мои религиозные чувства! Могу я на запретителей в суд за оскорбление подать?"
Напевне, це писав розчарований підліток, позбавлений святкового гуляння)

"Если бога нет - все позволено" ? Старая песня и совершенно не соответствующая действительности. "Мерило правильности" устанавливает социум и он же придумывает "небесного полицейского", который, якобы, устанавливает правила и оценивает поступки. Но это нужно только для людей, еще не осознавших, чем социуму грозит "отступление от правил". Атеист же не зашорен и понимает смысл своих поступков, и может расширять или сужать рамки в зависимости от обстоятельств. Более того, собственные принципы держат куда крепче "небесного полицейского".
Чувство, что ты познаёшь часть Творения, тем самым исполняя Волю Творца...
Осознание огромности, чудесности и дивной стройности мира возможно и без этого.
Осознание ответсвенности перед Творцом и человечеством за свои научные изыскания
"Человечества" более чем достаточно.
Як не прикро, друже, але археологія невблаганно свідчить, що металургія і зброярство на Русі були розвинені набагато гірше за сусідів. З болотної криці можна було робити будь-який сільський реманент, побутові речі і найпростішу зброю - сокири, накінечники списів, накінечники стріл, булави. Вся якісна зброя закуповувалась у сусідв - мечі в оснвноному з Рейнських майстарень, які поставили виробництво мечів на такий поток, що завалювали ними всю Європу. Яблука і перехрестя до мечів - з Балтії, сфероконічні шоломи принесли нам тюрки і мадяри, а пізніше їх купували на Кавказі і можливо у Східній Європі. Якісні накінечники списів і рогатин йшли з Польщі. Пластинчаті панцири і кольчуги - з Кавказу, з Хорезму, з Волзької Булгарії. Археологічно досліджено велика кількість ремісничих будинків, в жодному не виявлено слідів замкнутого цикла виробництва зброї. Імпортна зброя оспівується і автором "Слова о полку Ігоревим" - "шоломи литинські, списи лядські". Найбільша зброярня середини 13 ст виявлена у Гомелі, але там займалися лише зброкою пластинчатих обладунків з готових пластин, які везли зі сходу. На всю Русь знайдений лише один інструмент для склепування кольчуг - у похованні 10 століття, де лежала людина скандинавської антропології. В літописах з місцевої "оборонки" згадуються виключно "сідельники", "лучники", "тульники", "щитники", але ніде нема ні бронників, ні шоломників. Перша розкопана на наших теренах зброярня із замненим циклом це 15 століття - на Поділлі.
І так, розмаїття зброї в курганах починається як раз з приходом варягів.
Знову ж таки, кажу тобі це як людина, яка вже вісім років займається реконструкцією дружинника 13 століття
Святослав в походи набирав крім всього іншого ще купу булгар, мадяр та інших. Бо йому потрібна була кавалерія, а русичі до 11 ст билися лише пішим строєм. Верхи їздила лише князівська дружина і то, в освновному для пересування.
Нині існуючі "нащадки Рюриковичів"?
Їх багато, між іншим. Це родини князів з такими промовистими прізвищами як, наприклад Оболенські. Зради можливі, але генетики це вираховують дуже швидко - як отого псевдо-Ольговича. Облом у чувака був, мабуть ще той.
а пасіонарність їм принесли варяги
Наведи мені приклад "пасіонарності" до Аскольда, будь-ласка. Суцільна боротьба за виживання то з готами, то з гунами, то з аварами.
Взагалі, щодо розкопів та іншого мій приятель-істориу любив оповідати баєчку.
- Уяви, говорив, - минула тисяча літ. У світі домінує скажімо мусульманство. Від християнства зосталися фундаменти церков і уривки книг. Так от уяви собі тодішнього історика, котрий веде розкопи такого фундаменту і знаходить там людські кістки. Адже в давнину людей часто ховали під підлогою храму. А з усієї Біблії збереглася одна сторінка, і там написано - "їжте, се тіло моє".
Отак і наші сучасні історики ворожать на кістках і на уривках.
Те, що не збереглося дохристиянських літописів зовсім не означає, що тут нічого не було.
Збереглися купа візантійських хронік і "Діяння готів" Іордана. А також свідчення всюдисущих арабів. І хіба я казав, що нічого не було ?
Так само і поховання ще не показник - зброя могла передаватись від батька до сина
Мммм... Ну, як це не показник ?! Є статистика, є карта розповсюдження. От приміром ряд панцирних пластин, які на Русі зустрічаються з 11 ст, в Китаї масово знаходять в шарах від 3 до 12 ст., далі ті ж пластинки зустрічаються на Алтаї - 4-6 ст, потім добираються до Волги (Булгарія і Хазарія) - 7-10 ст, ну і Русь і Східна Європа. От тобі і ланцюжок виходить. Тільки треба в інші публікації заглядати, а не робити висновки, що як у нас меч знайшли, значить їх тут і робили. Меч в ранні віки у варварів як правило ніколи не передавався. Він вважався в різних культурах ледь не душею воїна, тому по смерті мав піти з ним в потойбіччя. Тому воїнів ховали у повному спорядженні, а те що мечів часто в похованнях нема, то могили грабували у всі часи. У литовців обряд "вбивства меча" зберігся аж до 13 століття - меч ламали або тримали у вогні і згинали. Мечі так звані "руські" чомусь ледь не через кожен другий мають клейма німецьких майстерень. А як і не мають, то абсолютно нічим не відрізняються від тонн таких же західно-європейських аналогів.
Щодо байки твого друга, думаю, за такий підхід до інтерпретації знахідок, прфесор, який його вчив, мав би запити з горя і виганти його з універу
Отак і наші сучасні історики ворожать на кістках і на уривках.
Це мені нагадує "Професор був не правий. Було інакше"
Як цікава тематика зброї "до варягів" ось дискусія на профільному форумі реконструкторів: www.tforum.info/forum/index.php?showtopic=2371&... але там купа смачних картинок і артефактів не з території Волині чи Приднпров'я, а з трохи пізніших слов'янських держав Само і Великої Моравії. У нас із знахідками озброєння на цю епоху дуже бідно. Основний вид зброї за нанашими матеріалами - вузька сокира, сулиці і спис. Що в принципі відповідає описам візантійців. Шоломи якщо трапляються (в уламках) - звичайні "шпангенхельми" часів Великого Переселення, а одиничні уривки кольчуг і пара пластин від обладунку мають авараські аналоги.
І - до речі - це їм тільки на користь. І жодна фінська топоніміка, і фінські поховання в московській області їх не переконають. Це тільки ми любимо доводити собі і іншим, що ми не словяни, наші предки не мали мечів і таке інше. Я, звісно,приятеля не одобрямс за його стьоб над істориками, але дуже часто подібні висновки робляться усе ж таки на недостатньому підгрунті.
До речі - докази неправості офіційного історичного курсу мають погану звичку щезати - як щез Кічкаський скарб і ще багато чого.
А на міфах сусіди Імперію збудували і їм начхати, що на Куліковому полі не вміститься означене в літописах військо - Куликовську битву діти і далі вивчатимуть у школах за міфами 19 століття.
Пішов дивитись посилання))
Ми цілком собі слов'яни хоч із домішком тюркської та іранської крові і ми мали вдосталь мечів, бо мали за що їх купити або силу, щоб їх відібрати. А доводити міфічну велич і те, чого не було - ознака іншої сторони медалі яка зветься комплекс меньшовартості.
А на міфах сусіди Імперію збудували
Поганий приклад для наслідування. Бо байки про Аррату і укрів в енеоліті це нічим не краще за росіян-гіперборейців.
Куликовську битву діти і далі вивчатимуть у школах за міфами 19 століття.
Вже давно ні, доречі
Однак і схильність до розвінчання всього і вся теж недобра схильність, навіть у світлі "останніх відомостей". Бо де гарантія, що не знайдеться ще щось, прямо протилежне. А оскільки існуючі варіанти історії у нас в основному писало сусідське "міністерство правди", то я, якщо чесно, не вірю жодним варіантам, і волію корисну для нації легенду від правдоподібних здогадів і аорожінь на археологічних знахідках, які можна витлумачити в залежності від конюнктури