Старе як світ...

Чомусь толкіністські дискусії ніколи не припиняються самі, і з однієї завжди вилуплється інша. Яким логічним вивертом розмова про роль Берена у історії Арди знову перейшла на бідолашного Фінголфіна, котрий зрадив Феанаро (а не навпаки) я так і не зрозумів.
Втім, одного зі сперечальників я пізнав - і перестав дивуватись

Феанорова улюблена білочка

дивитись тут

А це - талісман лучників Другого Дому

Ми не білочи,ми відважні

@музыка: нема

@настроение: Знову на роботу

@темы: сильмовське, білочки

---

Релігійне

навздогін

Мені всі ці суперечки на релігійному грунті нагадують рекламу про "Тайд" та"інші порошки") Тільки кріейтори відомої реклами не здогадалися додати, що ті, хто пере білизну "іншими порошками", сидітимуть довічно у в'язниці суворого режиму, а щасливчики, відіпрані "Тайдом" дочиста, матимуть власну віллу "Парадіз" на Канарах.
Особливо мене діставляють коментарі наступного змісту:
"От коли язичник захворіє, розориться, втратить близьких тощо, то бігом прибіжить до церкви."
Бігом може прибігти маловірна людина християнського сповідання, котра вірила в те, що бозя карає рабів своїх різкою, але недостатньо того боялася, аж поки не вдарив грім. Або той, хто раніше не вірив, але потребує духовної підтримки, а довкола тільки "чисто Тайд" - його пропагують всюди і скрізь.
Той же, хто має тверду опору і щит від своїх Богів, не потребуватиме шукати інших.
Ще одна розповсюджена легенда - язичник, мовляв "ненавидить Ісуса Христа". Це, власне кажучи, давній полемічний прийом - "хто не з нами, той проти нас".
А якщо мені просто байдуже і до Христа, і до християнства як вірування? Для мене ця релігія одна з багатьох подібних віровчень, а не ворог, з яким потрібно боротись. До речі - такий погляд чомусь дуже дратує деяких вірян, котрі ніяк не можуть зрозуміти, що вони не монополісти на духовному ринку

@музыка: нема

@настроение: сумно

@темы: язичництво

---

"А на Данила впала... ні не бомба, а Купала"

в Воронежской области по просьбе православной общественности из программы празднования Дня Молодежи изъяты представления, включающие языческих персонажей (Нептун, водяные и русалки), а также языческие ритуалы (день Ивана Купалы). Это вызвало возмущение части горожан

vz.ru/opinions/2013/7/10/640691.html

Батюшка Кураєв пояснює, якою проблемою може стати святкування Дня Нептуна (всі пам'ятають піонерське дитинство, або табори відпочинку) або Купала у дитячому середовищі. І сміх і гріх - а що він може запропонувати взамін? Святкування дня св. Лаврентія з інсценізацією підсмаження цього святого на гратках-гриль? Чи інсценізація відомих сцен з "Камо грядеші" - в ролі львів і вовків табірні собака і кицька...
Чим далі до лісу, тим страшніші партизани. А дітей, котрі зостались без улюбленого свята - шкода.

І ще смачненького на цю ж тему

Благолєпіє однак

"Настоятель храма в г. Россошь обратился от лица прихожан в администрацию района, что, дескать, как-то неправославно праздновать День Нептуна и Ивана Купалу - языческие праздники. И глава Россошанского района Воронежской области откликнулся на эту инициативу.
- К нам обратились наши прихожане с просьбой посодействовать в том, чтобы впредь такого рода мероприятия не проводились на территории нашего района, - пояснил корреспонденту Life News настоятель Свято-Ильинского и Александро-Невского храмов города Россошь отец Роман. - Мы написали письменное обращение на имя главы администрации Россошанского района с просьбой о непроведении на территории нашего района таких праздников, как День Нептуна и ночь Ивана Купалы. Мы встретили понимание со стороны главы администрации. Я надеюсь, теперь души наших прихожан будут спокойны."
- Нам действительно приходило прошение от местного благочинства с просьбой посодействовать в запрете проведения языческих ритуалов в рамках празднования Дня молодежи, - подтвердили Life News в администрации Россошанского района. - Письмо рассматривалось заместителем главы Сергеем Нефёдовым.

Письменное обращение из администрации к сельским артистам сопровождалось письмом с подписью патриархата Воронежской и Борисоглебской епархии, где объяснялись причины, по которым мифические персонажи должны быть изъяты из праздничной программы.

- Многие люди, которые считают, что языческие праздники - это тоже наши традиции, не знают истинного смысла этих праздников. Думают, что танцы вокруг костра безобидны и ничего в этом страшного нет, - продолжает рассказ Life News отец Роман. - Однако, если мы вспомним, как праздновали языческие дни в прошлом, то увидим, что в безобидных играх у костра скрывается смысл совсем иного значения. Все эти праздные гуляния заканчивались всеобщим блудом. Я считаю, что языческие традиции должны остаться в прошлом. Мы живем в православном государстве, в православной среде. У нас много церковных и общегосударственных праздников, почитаемых в народе.

В итоге традиционный летний праздник прошел без костюмированного шоу. Организаторы ограничились конкурсами и дискотекой для молодежи.

- В прошлом году Нептуна играл мой муж, - рассказала Life News организатор праздников в селе Морозовка Вера Филатова. - Было красочное представление - он в костюме Нептуна "плыл" по реке с русалками. Также у нас был Иван Царевич, две Бабы Яги - да много еще кто! А в этом году у нас только двое ведущих проводили для пришедших конкурсы.

- В этом году было хуже, конечно, не так интересно. Все, особенно дети, ожидали Нептуна, а он не пришел, - рассказала Life News участник праздника Екатерина Иванницкая. - Полностью переделали программу, и стало все как на обычной дискотеке - музыка, танцы и выпивка.

Помимо Дня Нептуна администрация Россошанского района запретила и предстоящую ночь Ивана Купалы. Языческий праздник проводов лета выпадает на церковный Петров пост и празднование рождества святого Предтечи и Крестителя Иоанна.

Коментар діставив окремо:
"Я верую в Нептуна (имею доказательства) и этот запрет оскорбил мои религиозные чувства! Могу я на запретителей в суд за оскорбление подать?"

Напевне, це писав розчарований підліток, позбавлений святкового гуляння)

@музыка: Дурний Данило, фольк

@настроение: і сміх і гріх

@темы: білочки

---

Не проїжджайте повз...

Повз книжкову крамницю з грошима у гаманці. Зостанетесь без грошей.
Ну на біса я купив український переклад достославного Мартіна Дж. Після того, як тричі засинав над компом, читаючи це російською. Чи може я сподіваюсь, що рідною мовою "Гра Престолів" буде цікавішою?)) До того ж, знаючи швидкість рідного книговидавництва, продовження мені доведеться очікувати довго і нудно. Якщо я захочу його читати.
А от придбання гарнесенького маленького томика Мандельштама я одразу записав у необхідні видатки, бо у мене погана звичка возити з собою книжки віршів, наче я не торговець залізяччям, а лорд Макс де Вінтер, тільки без Ребекки Шкода, що немає дівчини, котра могла б сісти до машини, взяти до рук книгу, що одразу розгорнеться на певній сторінці, і прочитати натяк на страхітливу таємницю.
Таємниці у мене теж нема. А шкода - з таємницями цікавіше

@музыка: нема

@настроение: нам спокій тільки сниться

@темы: особисте, літературне

---

Відьомське

10.07.2013 в 01:13

Пишет  riweth:

Так бывает, ночью под сердцем кольнет тоска -
Прорастет ростком.
"Слушай голос, певец, не знающий языка,
Не владеющий языком.
Что нам эта сталь, серебро и медь,
Струны да колки?
Слушай голос, певец, забывший, как надо петь,
Растирай виски.
Слушай голос, поток студеный и полутьму,
На воде круги...
А потом терпи, не рассказывай никому,
Пожалей других".

@музыка: нема

@настроение: так собі

@темы: поезія

---

Балада про першодомівця

09.07.2013 в 01:41

Пишет  Берти:

А пусть и тут лежит
...и разбавляет пафос.

Феаноринг в Нарготронде

Прогнали лорда моего отсюда вместе с братом,
А сын его потом ушёл неведомо куда.
Да, влипли мы в историю! Хоть мы не виноваты,
Мне как-то неудобно здесь бывает иногда.

А мы с товарищем вдвоём открыли мастерскую
И процветаем - мастерством прославлен Первый Дом.
Жив, цел, богат, теперь - влюблён... Так что же я тоскую
По милым соснам, что росли на Севере моём?

Хочу увидеть степь опять, и гладь озёр холодных,
Друзей, с которыми огонь и воду я прошёл,
Союзных эдайн, и казад, и авари свободных,
И даже лорда, хоть он вёл себя нехорошо.

Сын Феанора будет брать Железную Твердыню,
Ородрет помощь не пришлёт - понятно почему.
Но говорят, что местный князь идёт туда с дружиной.
Прости, любимая... пойду и запишусь к нему.

Стоим мы строем на холме и ждём. Восходит солнце...
Куда ты, Гвиндор? Ты же всех угробишь, идиот!
Всё, в жизни больше не пойду на службу к третьедомцам!
Ну, айя Феанаро! Меч из ножен, и вперёд!

@музыка: Нема

@настроение: Нормальне

@темы: Сильмовське, поезія

---

Читальний зал

В останньому числі "Всесвіту" публікували уривки з роману Мо Яня, китайського письменника, лавреата минулорічної (здається) Нобелівки. Прочитавши ці кілька розділів, я зрозумів, що Нобелівська премія ще не знак якості.
Китайська інтелігенція, до речі, не у захваті від рішення Нобелівської комісії.
І цей роман порівнюють з творами Маркеса... Мда-с.
Хоча фільм "Червоний гаолян" за його творами колись мені подобався.

@музыка: нема

@настроение: спати час

@темы: літературне

---

Ордусь - продовження не буде?

відвідав офіційний сайт проекту - тиша...

Здається, проект В. Рибакова вичерпав себе. А може його "вичерпали" у зв'язку з останньою книгою, де автори трохи зачепили одну зі "священних корів" сучасного медіасвіту. І, хоча нічого такого особливого порівняно з іншими книгами, сказано не було, здається, що продовження не буде.
Я цей цикл почав читати давно - як завжди не в лад, тобто з третього тому - там де автори тикають фейсом у грязюку російських шовіністів, зліплених зі штампів і кліше. Власне - там лише один шовінюга, котрий розмовляє цитатами з "правих" газет, прізвище у нього Козюлькін, і взагалі він така бяка, що його отруйна слина розчиняє навіть фамільний меч головного героя. Мені навіть стало трохи шкода паршивця, хоча до російських шовіністів я ставлюся доволі прохолодно.
Потім пішла перша книга, друга - ну і так до сьомої.
От є такі книжки - смієшся, плюєшся, але читаєш. Коли я врешті угадав автора - а здогадався я доволі швидко, тому що читав "Гравільот "Цесаревич", де приблизно така сама ідеологія і такий сама натужна спроба створити "імперію софт", то стало ще більш смішно - і сумно.
Якось проводили на одному з російських ультра-патріотичних сайтів інтернет-опитування. Серед питань було - хто матушці-Росії найбільший ворог.
Симпатії народу розподілилися так - прибалти, хахли, чеченці. Саме у такому порядку. На четвертому місці були америкоси)
Рибаков та його співавтор наче це опитування читали. Тому, що почали саме з прибалтів, українців об'єднали з чеченцями в один конгломерат, ну а америкоси - вони, як і належить, у тіні. Потім покритикували бідолаху Козюлькіна, комуністів, "пєрєстроєчніков", гомосексуалістів, змалювали бажаючих добровільно приєднатися до Ордусі арабів (оце "добровільно приєднатися" завжди викликає у мене напад неконтрольованого сміху), а потім проїхалися по Сахарову та його дружині, хоча весь кайф цього стьобу може оцінити лише старше покоління.
От тому я й говорю як Станіславський - "не вірю". Не вірю я, панове, вашій сахариновій Імперії, де все для людей і для їхнього блага. Не вірю, тому що ви, панове автори, від серця ненавидите власних сучасників і сусідів. І обмазуєте їх брудом, зображуючи жадібних прибалтів, захланних хахлів, придуркуватих росіян.
А ваші позитивні персонажі настільки зліплені з сахарної вати впереміж з голівудськими штампами, що в деяких місцях від них починає нудити.
Коли книжки почали виходити, то росіяни авторів закидали відгуками - "хочу жити в Ордусі" О люди, люди-небораки, ви так і будете хотіти отримувати гарантовану миску юшки, почухуючи посмугований різками зад.

@музыка: китайська флейта

@настроение: нормальне

@темы: літературне

---

Пиріжечки

Автора не знаю, на жаль... Але гарнесенько)



издёргали все нервы финве
любители его потомков
а ингве слэша не читает
всё потому что ваниар

глотает финве валерьянку
швыряет вещи феаноро
а ингве слэша не читает
и потому спокойно спит

допустим кроме куруфина
сынки у фени не женаты
но хватит их ей-богу слэшить
а то от папы прилетит

певцы разврата в первом доме
я вас совсем не понимаю
отстаньте вы уже от кано
он самый адекватный там

был финрод очень романтичным
но с береном не целовался
в гробу видал он саурона
он был влюблён в амариэ

в кошмарном сне увидел берен
те фанфики что сочиняют
о нём о тху и фелагунде
вот от того и поседел

я всё конечно понимаю
и признаю что извращенец
рёк саурон читая фанфик
но не настолько ж вашу мать

бушует слэш в белерианде
в ангбанге даже в валиноре
а тингол в дориате сидя
целует всем назло жену

я всё конечно понимаю
я сам придумал искаженье
но всё-таки имейте совесть
достали даже и Врага

а на могилке уже можно
построить пять электростанций
в гробу от этой писанины
профессор вертится волчком

пускай кому-то будет стыдно
профессор о таком не думал
он был приличный англичанин
и истовый христианин (с)


АПД - приніс з фікбука

"Даже без слэша и разврата есть в мире Властелина Колец безграничное очарование и привлекательность..."

Це "даже" винесло мені розум напріч

АПД-2 - прочитавши фік, до якого був цей коммент, зрозумів логіку того, що слово "юноша" стало непристойним, і згадувати його в серйозних оповідках якось не воно.
Прокляв збочений світ і хильнув коньячку з медитативною метою

@музыка: нема

@настроение: недільне

@темы: сильмовське, білочки

---

Йа ридаль...

30.04.2011 в 17:47

Пишет  Уилхуф Таркин:

Американці, такі вони американці

В 1982 году Ларри Уолтерс, пенсионер из Лос-Анджелеса решил осуществить давнюю мечту - полететь, но не на самолете. Он изобрел собственный способ путешествовать по воздуху. Уолтерс привязал к удобному креслу сорок пять метеорологических шаров, наполненных гелием, каждый из которых имел метр в диаметре. Он уселся в кресло, взяв запас бутербродов, пиво и дробовик. По сигналу, его друзья отвязали веревку, удерживавшую кресло. Ларри Уолтерс собирался плавно подняться всего на тридцать метров, однако кресло, как из пушки, взлетело на пять километров.
Соседи обсуждают. Звонить ли 911? Зачем? Человек улетел. Летать не запрещено. Закон не нарушен. Насилия не было. Америка - свободная страна. Хочешь летать - и лети к чертовой матери.

...Часа через четыре диспетчер ближнего аэропорта слышит доклад пилота с заходящего лайнера:
- Да, кстати, парни, вы в курсе, что у вас тут в посадочном эшелоне какой-то му**к летает на садовом стуле?
- Что-что? - переспрашивает диспетчер, галлюцинируя от переутомления.
- Летает, говорю. Вцепился в свой стул. Все-таки аэропорт, я и подумал, мало ли что...
- Командир, - поддает металла диспетчер, - у вас проблемы?
- У меня? Никаких, все нормально.
- Вы не хотите передать управление второму пилоту?
- Зачем? - изумляется командир. - Вас не понял.
- Борт 1419, повторите доклад диспетчеру!
- Я сказал, что у вас в посадочном эшелоне му**к летает на садовом стуле. Мне не мешает. Но ветер, знаете...
Диспетчер врубает громкую трансляцию. У старшего смены квадратные глаза. В начало полосы с воем мчатся пожарные и скорая помощь. Полоса очищена, движение приостановлено: экстренная ситуация. Лайнер садится в штатном режиме. По трапу взбегают фэбээровец и психиатр.

Доклад со следующего борта:
- Да какого еще хрена тут у вас козел на воздушных шариках путь загораживает!., вы вообще за воздухом следите?
В диспетчерской тихая паника. Неизвестный психотропный газ над аэропортом.
- Спокойно, кэптен. А кроме вас, его кто-нибудь видит?
- Мне что, бросить штурвал и идти в салон опрашивать пассажиров, кто из них ослеп?
- Почему вы считаете, что они могут ослепнуть? Какие еще симптомы расстройств вы можете назвать?
- Земля, я ничего не считаю, я просто сказал, что эта гадская птица на веревочках работает воздушным заградителем. А расстройством я могу назвать работу с вашим аэропортом.
Диспетчер трясет головой и выливает на нее стакан воды и, перепутав руки, чашечку кофе: он утерял самоконтроль.

Третий самолет:
- Да, и хочу поделиться с вами тем наблюдением, джентльмены, что удивительно нелепо и одиноко выглядит на этой высоте человек без самолета.
- Вы в каком смысле??!!
- О. И в прямом, и в философском... и в аэродинамическом.
В диспетчерской пахнет крутым первоапрельским розыгрышем, но календарь дату не подтверждает. Четвертый борт леденяще вежлив:
- Земля, докладываю, что только что какой-то парень чуть не влез ко мне в левый двигатель, создав угрозу аварийной ситуации. Не хочу засорять эфир при посадке. По завершении полета обязан составить письменный доклад.
Диспетчер смотрит в воздушное пространство взглядом Горгоны Медузы, убивающей все, что движется.
- ...И скажите студентам, что если эти идиоты будут праздновать Хэллоуин рядом с посадочной глиссадой, то это добром не кончится! - просит следующий.
- Сколько их?
- А я почем знаю?
- Спокойно, борт. Доложите по порядку. Что вы видите?
- Посадочную полосу вижу хорошо.
- К черту полосу!
- Не понял? В смысле?
- Продолжайте посадку!!
- А я что делаю? Земля, у вас там все в порядке?
- Доложите - вы наблюдаете неопознанный летательный объект?
- А чего тут не опознать-то? Очень даже опознанный.
- Что это?
- Человек.
- Он что, суперйог какой-то, что там летает?
- А я почем знаю, кто он такой.
- Так. По порядку. Г д е вы его видите?
- У ж е не вижу.
- Почему?
- Потому что улетел.
-Кто?
- Я.
- Куда?
- Земля, вы с ума сошли? Вы мозги включаете? Я захожу к вам на посадку!
- А человек где?
- Который?
- Который летает!!!
- Это что... вы его запустили? А на хрена? Я не понял!
- Он был?
- Летающий человек?
- Да!!!
- Конечно был? Что я, псих.
- А сейчас?
- Мне некогда за ним следить! Откуда я знаю, где он! Напустили черт-те кого в посадочный эшелон и еще требуют следить за ними! Плевать мне, где он сейчас болтается!
- Спокойно, кэптен. Вы можете его описать?
- му**к на садовом стуле!
- А почему он летает?
- А потому что он му**к! Вот поймайте и спросите, почему он, тля, летает!
- Что его в воздухе-то держит? - в отчаяньи надрывается диспетчер. - Какая етицкая сила? Какое летательное средство??? Не может же он на стуле летать!!!
- Так у него к стулу шарики привязаны.
Далее следует непереводимая игра слов, ибо диспетчер понял, что воздухоплаватель привязал яйца к стулу, и требует объяснить ему причину подъемной силы этого сексомазахизма.
- Его что, Господь в воздухе за яйца держит, что ли?!
- Сэр, я придерживаюсь традиционной сексуальной ориентации, и не совсем вас понимаю, сэр, - политкорректно отвечает борт. - Он привязал к стулу воздушные шарики, сэр. Видимо, они надуты легким газом.
- Откуда у него шарики?
- Это вы мне?
- Простите, кэптен. Мы просто хотим проверить. Вы можете его описать?
- Ну, парень. Нестарый мужчина. В шортах и рубашке.
- Так. Он белый или черный?
- Он синий.
- Кэптен? Что значит - синий?...
- Вы знаете, какая тут температура за бортом? Попробуйте сами полетать без самолета.

Этот радиообмен в сумасшедшем доме идет в ритме рэпа. Воздушное движение интенсивное. Диспетчер просит таблетку от шизофрении.
Прилетные рейсы адресуют на запасные аэропорты. Вылеты задерживаются.
...На радарах - ничего! Человек маленький и нежелезный, шарики маленькие и резиновые.
Связываются с авиабазой. Объясняют и клянутся: врач в трубку подтверждает.
Поднимают истребитель.
...Наш воздухоплаватель в преисподней над бездной, в прострации от ужаса, околевший и задубевший, судорожно дыша ледяным разреженным воздухом, предсмертным взором пропускает рядом ревущие на снижении лайнеры. Он слипся и смерзся воедино со своим крошечным креслицем, его качает и таскает, и сознание закуклилось.
Очередной рев раскатывается громче и рядом - в ста метрах пролетает истребитель. Голова летчика в просторном фонаре с любопытством вертится в его сторону. Вдали истребитель закладывает разворот, и на обратном пролете пилот крутит пальцем у виска.
Этого наш бывший летчик-курсант стерпеть не может, зрительный центр в мерзлом мозгу передает команду на впрыск адреналина, сердце толкает кровь, - и он показывает пилоту средний палец.
- Живой, - неодобрительно докладывает истребитель на базу.
Ну. Поднимают полицейский вертолет.
А вечереет... Темнеет! Холодает. И вечерним бризом, согласно законам метеорологии, шары медленно сносит к морю. Он дрейфует уже над берегом.
Из вертолета орут и машут! За шумом, разумеется, ничего не слышно.
Сверху пытаются подцепить его крюком на тросе, но мощная струя от винта сдувает шары в сторону, креслице болтается враскачку, как бы не вывалился!...
И спасательная операция завершается по его собственному рецепту, что в чем-то обидно... Вертолет возвращается со снайпером, слепит со ста метров прожектором, и снайпер простреливает верхний зонд. И второй.
Смотрят с сомнением... Снижается?
Внизу уже болтаются все береговые катера. Вольная публика на произвольных плавсредствах наслаждается зрелищем и мешает береговой охране. Головы задраны, и кто-то уже упал в воду.
Третий шарик с треском лопается, и снижение грозди делается явным.
На пятом простреленном шаре наш парень с чмоком и брызгами шлепается в волны.
Но веревки, на которых висели сдутые шары, запутались в высоковольтных проводах, что вызвало короткое замыкание. Целый район Лонг-Бич остался без электричества.
Фары светят, буруны белеют, катера мчатся! Его вытраливают из воды и начинают отдирать от стула.
Врач щупает пульс на шее, смотрит в зрачки, сует в нос нашатырь, колет кофеин с глюкозой и релаксанты в вену. Как только врач отворачивается, пострадавшему вливают стакан виски в глотку, трут уши, бьют по морде... и лишь тогда силами четырех матросов разжимают пальцы и расплетают ноги, закрученные винтом вокруг ножек стула.
Под пыткой он начал приходить в себя, в смысле массаж. Самостоятельно стучит зубами. Улыбается, когда в каменные от судороги мышцы вгоняют булавки. И наконец произносит первое матерное слово. То есть жизнь налаживается.
И когда на набережной его перегружают в "скорую", и фотовспышки прессы слепят толпу, пронырливой корреспондентке удается просунуть микрофон между санитаров и крикнуть:
- Скажите, зачем вы все-таки это все сделали?
Он ответил: "Ну нельзя же все время сидеть без дела"

@музыка: нема

@настроение: Ржу-ні-магу

@темы: білочки

---

Ще раз віддати належне...

Японському мілітарізму

Підбірка військових пісень

І красі Ямато

Край, де сонце сходить, дуже тебе люблю...

@музыка: Бамукова флейта

@настроение: медитативне

@темы: Японія

---

"Я стулена мушля, я світ на холодному дні..."

05.07.2013 в 00:55

Пишет  riweth:

Колискова собі
Ріка у зап”ястку затемна сповільнює хід.
Ріка попід серцем зітхає — і місяць пірна.
Я сплю, уповільнюю час. Я непізнаний світ,
І первісно тихо співає моя глибина.
Зміїні сузір”я розмінюють шкіри на тлін,
А ніч нескінченна, і ріки плюскочуть в мені.
Я сонне коріння розлоге в теплі, у землі,
Я стулена мушля, я світ на холодному дні.
Безпека солона і ніжна, м"яка, мов трава,
І майже нечутно всередині море співа

@музыка: Лінд Ереброс Валінор

@настроение: спав би і спав би...

@темы: поезія

---

Привітальне

Поздравляю  Girdle of Melian с Днем Рождения. Желаю счастья в жизни, удачи, радости и творческих успехов. В подарок стихотворение Эйлиан о Макалаурэ

Проходит время чередой
Струящихся веков.
Омыто песней, как водой,
Воспетое без слов.

Напев отчаянный звенел
Иль нежный, как вода -
Но лучше одного не пел
Никто и никогда.

Шумят бескрайние леса,
И в шорохе листвы,
И в звонких птичьих голосах,
И в шепоте травы

Один и тот же голос - тот,
Исчезнувший давно.
А где он сам теперь поет -
Узнать не суждено.

В извечном вихре годы мчат,
Проносятся сквозь тьму.
И песни новые звучат -
Соперники ему.

И пенье птиц, и пенье стрел,
Поющая вода...
Но лучше Маглора не пел
Никто и никогда.



И песня несравненной Тэм - готичная и романтичная).

@темы: ПЧ і роззява Ноло

---

Задля задоволення

Тато Феанаро та його первісток. Все того ж японського автора, прізвище якого я тут таки забув.

@музыка: нема

@настроение: сонне

@темы: сильмовське, білочки

---

Сильмовське

Все таки Проф - геній, написав одну фразу, і у голові цілий психологічний роман виховання, любові і розлуки.

Маедрос та Елронд в японському стилі

@музыка: нема

@настроение: нормальне

@темы: сильмовське, білочки

---

Форумне

Почитав альтернативку, в якій Карністір потрапляє до Ангбанду, намагаючись врятувати Майтімо, і з жахом дізнається, що старший брат став служити Морготу. Карністір його вбиває - очевидно під час розмови, а потім йому вдається втекти.
Дуже хочеться, щоб ця розмова Морьо з братом була глюком)

@музыка: нема

@настроение: подорожнє

@темы: рольове

---

ФБ-шне

Интервью fandom Hetman & Co 2013

@музыка: Запорізький марш

@настроение: походне

@темы: ФБ

---

Питаннячко

Кому б довірити годувати свій звіринець на той проміжок, поки мої не повернуться з курорту....
Це якраз той момент, коли друзів повно, але на їхнє почуття обов'язку покладатись не варто)
*Задумливо перебираю номери телефонів*

@музыка: Нема

@настроение: Понеділок розпочався

@темы: Особисте

---

Цитати і реальність

Почалося знову

Коли полякам потрібно щось видурити у нашого захланного уряду, вони знову починають спекулювати на волинській темі - війна наших сил самоборони с польськими осадниками в час, коли німці та Совєти не могли контролювати цю территорію.

Волинь з усіх князівств Литви (Великого князівства Литовського) населена найбільше войовничим народом.
С. Герберштайн 16 століття

Коли волинський хлібороб іде в поле працювати, то бере у поле разом з плугом шаблю або меча
Е. Лясота 16 століття

Зброя в ті часи була потрібна на випадок раптового татарського нападу. Чорний Гетьман Ружинський, котрий спалив половину Криму з помсти за татарські напади, був родом саме з Волині. Язичництво в тих краях трималося по лісах до 18 століття. Люди на Волині завжди були красиві, виважені і чемні.

І нащадків цих відважних озброєних хліборобів в 20-му столітті ляхи вирішили перетворити на скотів. А коли отримали відсіч, то почали стогнати, що то є "геноцид". І досі стогнуть.

Це наша земля і завжди була наша. Жоден зайда ніколи не мав на неї права. Тим більше на неї не мали права пілсудчики та інша гидота. Вони поводилися як орки, і їх і знищували як орків - безжально.
Але ж то є війна, панове. Чи ви хотіли, щоб волинці добровільно віддали вам землю у користування, а дівчат у ліжко? Ми нетолерантний люд з діда-прадіда, а тому гуляйте під три чорти з усіма рішеннями вашого сейму.

У Львові з приводу цього ажіотажу скромно запропонували поставити пам'ятник Грицю Мацейко, котрий застрелив міністра внутрішніх справ Польщі у відповідь на т.зв. пацифікації - політичні репресії проти українського населення.
Скромно аплодую почуттю гумору братів-галичан.

@музыка: МНК "Ой там у лісі, на Волині..."

@настроение: Кругом фігня, скрізь долбо...

@темы: білочки

---

Читальний зал

В. Пелевин

Священная книга оборотня

Власне кажучи, мені здається, що письменник вже все сказав, і тепер повторює сам себе. Все те саме жонглювання словами і буддійськими істинами, ті самі притчі в стилі "дзен для гопників" і ті ж самі непристойності, котрі не шокують, а смішать.
А Хулі (я не лаюсь, так зовуть лисичку-перевертня) , її коханець з ФСБ, котрий перетворюеться на вервольфа. і весь цей нафтово-бандитсько- буддійський антураж був би цікавим, якби перед цим не було б перечитано кільканадцять книг, де оповідається про це саме, тільки іншими словами і з іншими героями.
З того, що я не читав - зосталася "вампірська дилогія", але мені щось не дуже хочеться за неї братись, щоб черговий раз почути, що нами маніпулюють, але дарма шукати маніпулятора бо ним є ми самі. а поїзд мчить до зруйнованого мосту, і треба або стрибати з даху, або забити на все болт і сісти в позу лотоса, щоб поїзд зник сам)

@музыка: нема

@настроение: нормальне

@темы: літературне